Ідея Ейнштейна допомогла вченим вперше “зважити” мертву зірку (фото)

Астрономи нарешті зважили ізольований білий карлик або “зморщену” оболонку мертвої зірки, використовуючи дивне явище, передбачене теорією відносності Ейнштейна кілька десятиліть тому.

Отримані дані підтверджують прогнози астрономів про те, наскільки масивними можуть бути білі карлики. А також допоможуть пояснити дивну надщільну матерію, з якої складаються ці зоряні залишки.

На цьому малюнку показано, як мікролінзування використовували для вимірювання маси білого карлика. Фото: hubblesite.org

У новому дослідженні астрономи використовували космічний телескоп “Хаббл” для вимірювання маси окремого білого карлика LAWD 37. Хоча астрономи зважували білих карликів у двійкових зоряних системах, LAWD 37 став першим білим карликом, виміряним ізольовано.

“Хаббл” вимірює відхилення зоряного світла об’єктом на передньому плані (ілюстрація художника). Фото: hubblesite.org

Для цього дослідницька група на чолі з астрономом Каліфорнійського університету Санта-Крус Пітером Макгіллом використовувала спотворення простору-часу гравітацією. Коли LAWD 37 пройшов перед далекою яскравою зіркою, світло її заломилося навколо білого карлика в процесі гравітаційного мікролінзування. Цей ефект передбачив Альберт Ейнштейн. Коли LAWD 37 спотворив світло зірки, здавалося, що зірка трохи змістилася в небі і «Хаббл» зафіксував цю подію з неймовірною точністю.

Малюнок, що показує шлях білого карлика LAWD 37 по небу, коли він проходив перед далекою зіркою і спотворював її світло. Кредит зображення: NASA, ESA, Пітер Макгілл (Каліфорнійський університет, Санта-Крус, Йоа), Кайлаш Саху( STScI); обробка зображення: Джозеф де Паскуале (STScI)

LAWD 37 знаходиться всього в 15 світлових роках від Землі, тому його вивчають багато років. В рамках нового дослідження астрономи використовували дані місії Gaia Європейського космічного агентства, щоб передбачити, коли білий карлик пройде перед далекою зіркою. Виходячи з невеликого руху далекої зірки на небі, вчені підрахували, що LAWD 37 приблизно на 56% масивніший за Сонце. Це узгоджується з існуючими моделями та прогнозами.