JWST зафіксував найдавніші галактики у Всесвіті

Спостереження космічного телескопа Джеймса Вебба відкрили нову главу у вивченні перших галактик, дозволивши зазирнути майже до самого початку Всесвіту.

Це зображення поєднує дані з камер MIRI та NIRcam обсерваторії JWST, щоб створити багатобарвне зображення надглибокого поля телескопа “Габбл”. Зелені, помаранчеві та червоні відтінки, отримані з MIRI, показують найчервоніші галактики та зорі в полі. Це зображення було обрано Зображенням місяця Європейського космічного агентства за серпень. Авторство: ESA/Webb, NASA & CSA, G. ?stlin, P. G. Perez-Gonzalez, J. Melinder, JADES Collaboration, MIDIS Collaboration, M. Zamani (ESA/Webb)

За допомогою інфрачервоної камери MIRI науковці отримали зображення галактик у середньохвильовому інфрачервоному діапазоні з рекордною експозицією близько 100 годин. Це дало змогу виявити світло, що було випромінене понад 13 мільярдів років тому. «На цих зображеннях ми бачимо найвіддаленіші з відомих нам галактик», – пояснив Ґоран Остлін, професор Стокгольмського університету.

На відміну від попередніх досліджень, які фіксували лише молоді зорі, нові дані дозволяють оцінити загальну кількість зірок, що утворилися ще ближче до Великого вибуху. Це надає ключ до розуміння процесів зореутворення та ранньої еволюції галактик. «MIRI дозволяє нам оцінити, як розвивалися перші зоряні популяції в перші дні Всесвіту», – зазначив дослідник Єнс Меліндер.

Особливу увагу приділено пиловим галактикам, у яких сховані надмасивні чорні діри. Інфрачервоне світло допомагає бачити крізь пилову завісу, відкриваючи відомості про швидкість формування важких елементів та зростання чорних дір у ранньому космосі. Це пояснює, як збагачувався міжзоряний простір і чому вже на початку існування Всесвіту з’являлися зрілі структури.

Нове дослідження зробило всі зображення та вимірювання доступними для світової наукової спільноти. «Ми надали абсолютно нові дані, які стануть основою для майбутніх робіт із вивчення еволюції перших галактик», – підкреслив Меліндер. Це відкриття JWST стало ще одним підтвердженням того, що сучасна астрономія входить у золоту еру дослідження раннього Всесвіту.