Кава може сповільнювати біологічне старіння у людей з психрозладами

Помірне щоденне споживання кави може уповільнювати клітинне старіння людей із тяжкими психічними розладами, що свідчать нові дані про зв’язок кофеїну з довжиною теломерів.

Аналіз, представлений у BMJ Mental Health, показав: 3–4 чашки кави на день асоціюються з довшими теломерами «кінцеві ділянки хромосом, що відображають темп біологічного старіння». Рікута Хамая пояснила: «теломери дуже чутливі до окисного стресу та запалення». Антиоксидантні сполуки кави можуть частково компенсувати ці негативні процеси. При вживанні понад чотири чашки захисний ефект зникав.

У дослідженні взяли участь 436 дорослих із шизофренією та афективними розладами, які повідомляли про щоденне вживання кави. У групі «3–4 чашки» теломери були довшими, ніж у тих, хто кави не пив. Це відповідало приблизно п’яти рокам різниці в біологічному віці. Тривале куріння, поширене серед учасників, могло змінювати метаболізм кофеїну, але зв’язок із теломерами залишався помітним. У групі понад п’ять чашок таких переваг не виявили.

Теломери скорочуються швидше у людей із серйозними психічними розладами «шизофренія, психоз, біполярний розлад», тому фактори, що уповільнюють їх втрату, мають клінічну цінність. Антиоксидантні й протизапальні характеристики кавових поліфенолів можуть діяти як клітинний захист. «Ця популяція має підвищений ризик прискореного старіння», наголошують автори. Помірне споживання кави могло б частково пом’якшити ці наслідки.

Дослідження має обмеження: воно є обсерваційним, не враховувало тип кави, час споживання та інші джерела кофеїну. Проте J-подібна крива результатів вказує на оптимальний діапазон споживання — до чотирьох чашок. Це узгоджується з міжнародними рекомендаціями щодо припустимих 400 мг кофеїну на добу. Надмірне вживання, як попереджають автори, може сприяти окисному пошкодженню клітин.

Глобальний контекст підсилює актуальність теми: у 2021–2022 роках у світі спожили понад 10 млрд кг кави. Нові результати стимулюють подальші дослідження, щоб виявити, чи може контрольоване споживання кави стати елементом підтримувальної терапії для груп високого ризику.