Щорічно, у другу суботу вересня, відзначають День українського кіно.
Не секрет, що мальовничі краєвиди та архітектурні пам’ятки Хмельниччини, вдало вписуючись в об’єктив кінокамери, не раз ставали майданчиком для кінозйомок. Чимало з них відбувалися в Кам’янці-Подільському: фортеця «засвітилася» в багатьох історичних кінострічках. Так, наприкінці 2019-го тут знімали епізоди історичного детективу «Максим Оса». Дещо раніше – у Кам’янці та околицях знімали «Івана Силу», «ТойХтоПройшовКрізьВогонь», «Тараса Бульбу», «Тіні незабутих предків», «Незламну»…
Не раз у фільмах бачили і маєток в Самчиках. Ще у 1956 році тут знімали екранізацію новели Михайла Коцюбинського «Коні не винні». Вже на початку 2000-х – сцени серіалів «Зачароване кохання», «Вовче сонце», а у 2017-му – чимало сцен зі серіалу «Кріпосна».
Не оминули кінозйомки і Старокостянтинів. У 2016 році тут знімали багато епізодів до українського повнометражного вестерну «Троє». Саме локації замку Острозьких, а також Оборонна вежа XVI століття стали на деякий час знімальним майданчиком для творчої групи…
Проте, були і, здавалося, зовсім несподівані локації для зйомок художніх фільмів – в невеличких подільських селах, як наприклад Круті Броди на Ярмолинеччині чи Гута-Блищанівська на Дунаєвеччині…
До теми: «Коли співають мертві…»: на Хмельниччині зняли художній фільм на реальних подіях
Отож до дня українського кіно, який цього річ припав на 14 вересня, сайт «Є ye.ua» підготував добірку цікавих фактів, пов’язаних з Хмельниччиною та кінематографом: про перші кінотеатри та фестивалі, зйомки в глибинці подільських сіл і не тільки…
Ілюзіон «Модерн» або як з’явився в Проскурові перший кінотеатр
Відкриття першого кінотеатру в Проскурові (нині Хмельницький) припадає на 1908 рік. Як пише у краєзнавець Сергій Єсюнін у книзі історичних нарисів «Прогулянка Проскуровом», перший у місті ілюзіон (тобто кінотеатр) з’явився в 1908 році на вулиці Кам’янецькій. Купець Єфим Горенштейн відкрив його у старому складському приміщенні та дав сучасну назву – «Модерн». Через 2 роки, у 1910-у, кінотеатр Горенштейна переїхав до нового просторого приміщення – в будинок на Олександрівській. Нині – це будівля на Проскурівській 18, де розташована Хмельницька дитяча музична школа № 1 ім. Миколи Мозгово.
У 1910-му кінотеатр Горенштейна переїхав до нового просторого приміщення – в будинок на Олександрівській. Нині – це будівля на Проскурівській 18. Фото: kult.km.ua
Як зазначає Сергій Єсюнін у своїй книзі, «Модерн» на той час був кращим ілюзіоном міста. З настанням сутінків він починав сяяти завдяки електричним лампам. Перед початком кіносеансу конферансьє оголошував назву картини та переказував її невеликий опис. Під час демонстрації фільму лунала оркестрова музика. Фойє кінотеатру було досить просторим і вирізнялось вишуканим стилем. На його стінах розміщались дзеркала величезних розмірів та французький гобелен. Підлога була зроблена з керамічної кольорової плитки. У кінотеатрі були завіса та штори, матеріалом для виготовлення яких слугував червоний оксамит. Вхідні двері кінотеатру, які прикрашають будинок і зараз, оздобленні в’юнкими рослинами, виконаними технікою художнього різьблення.
Зйомки, які коштували Олександрові Довженку здоров’я
У вересні 1938 року в Проскурові працювала знімальна група Олександра Довженка. Знімали сцени до «Щорса». Цей фільм був особистим замовленням Сталіна. Самому ж Довженкові створення міфу про Щорса коштувало здоров’я. У нього трапився інфаркт.
Читайте також: 10 українських фільмів, які варто подивитися
Оцінюючи фільм сьогодні, кінокритики зазначають, що стрічку не можна сприймати як просту пропагандистську роботу. У реаліях того часу в сценарії Довженку треба було пройти сухим по між дощ. Режисер намагався перехитрити тодішній режим: він поставив більшовицький фільм на суто українському тлі. Наповнив картину народними піснями, танцями. У стрічці багато гумору й сарказму, трагічного й комічного.
Основними локаціями для зйомок стала територія сучасних вулиць Подільської та Соборної. Також тут знімали сцени єврейського погрому, що, як відомо, відбувся в Проскурові у 1919 році. Щоправда, вони не увійшли до остаточної версії стрічки. У Хмельницькому вшанували пам’ять про режисера, назвавши на його честь вулицю. Розташована вона у мікрорайоні Ракове, а заснована у 1966 році.
Олександр Довженко під час зйомок. Фото: telegraf.com.ua
«Циганка Аза» на фоні мальовничих краєвидів села, яке нині вже без жителів
Гута-Блищанівська на Дунаєвеччині – нині вимерле село. Порожні хати серед мальовничих краєвидів подільських товтр, давній закинутий млин… Саме він, якби вмів, розповів, як тут у 1987 році відомий український режисер Григорій Кохан та Київська кіностудія імені Олександра Довженка знімали художній фільм «Циганка Аза» за однойменною п’єсою Михайла Старицького.
Кажуть, Кохан вперше познайомився з подільським краєм, коли працював над фільмом «Кармелюк». Тоді ж, подорожуючи областю, й пригледів цей чудовий куточок Поділля. Коли ж приступив до роботи над «Циганкою Азою», іншого місця для зйомок вже не шукав.
Прем’єра фільму також відбувалася на Дунаєвччині.
«Циганку Азу» за однойменною п’єсою Михайла Старицького знімали в Гуті-Блищанівській на Дунаєвеччині. Фото: з фейсбук-спільноти Дунаєвеччина туристична
Зйомки відбувалися у 1987 році. Фото: з фейсбук-спільноти Дунаєвеччина туристична
Кіно про кохання в Крутих Бродах на берегах Ушиці
Невеличке село Круті Броди на Ярмолинеччині теж з кожним роком стає все бідніше на жителів. Та ті, хто тут мешкає, дуже пишаються тим, що саме в їхньому селі у 2005 році знімали фільм «Сотворення кохання». Тоді на кіношників сходилося подивитися усе село.
Серед місць, зафіксованих на кіноплівку, річка Ушиця. Тут знімали як наречена пливла на заквітчаному човні, поруч – як гуляло весілля. Залізний міст спеціально оздобили «під старовину». Потім усім селом дивилися цей фільм. Люди кажуть, дуже цікаво було побачити свій край збоку.
Історія про те, як кіношників занесло до цього глухого подільського села, доволі проста. Успішний молдовський бізнесмен, пивний король Яков Тіхман, написав книжку «Мотл-Шотхен» про своє рідне містечко Зіньків, що на Віньковеччині. Пізніше він вирішив зняти за мотивом цієї повісті кіно. Оскільки картина побудована на реальних фактах, то знімати, звісно ж, вирішили в рідних краях. На думку автора, у тридцяті роки тут був загублений рай, не позначений на карті.
У Крутих Бродах знімали сцени до фільму “Сотворення кохання”. Фото: з архіву редакції
Про перший Хмельницький кінофестиваль та червону доріжку у фортеці
Ну і на останок – про перший Хмельницький кінофестиваль, який відбувся у вересні 2021 року.
Червона доріжка, зіркові й імениті гості, кінокритики і поціновувачі кіно… Місцем для відкриття святкового дійства тоді обрали фортецю у Кам’янці-Подільському. Звісно ж, неспроста, адже вона є однією з тих популярних для зйомок локацій, де не раз і далеко не два знімали кіно. Тоді гостей розважав симфонічний оркестр, на великих екранах демонстрували промо кінофесту та привітання від акторів і режисерів, а на червоній доріжці влаштовували фотосесії.
Три дні поспіль у кінотеатрах Хмельницького, Кам’янця-Подільського та під відкритим небом в Шепетіці та Красилові тривали покази фільмів, які були претендентами на перемогу у кінофесті. Оцінювали роботи члени журі, серед яких були народні артисти, представники Держкіно та національних кінофестивалів.
Хмельницький кінофестиваль планували зробити щорічним. На заваді стала війна…
Хмельницький кінофестиваль планували зробити щорічним. Фото: з архіву редакції
