Нещодавнє дослідження виявило надзвичайну здатність антарктичного криля розпізнавати хімічні сигнали від екскрементів пінгвінів Аделі та змінювати свою поведінку, демонструючи складні механізми виживання в екстремальних умовах Південного океану.
Дослідження хімічної комунікації у водах Антарктики
Дослідницька група під керівництвом д-ра Ніколь Хеллессі з Лабораторії океанологічних наук Бігелоу вивчала реакцію криля на гуано пінгвінів. Експедиція працювала в протоці Брансфілд наприкінці 2022 року. Вчені виловлювали криль на станції Палмер і тримали його в контрольованому середовищі.
Метою експерименту було виявлення біохімічних сигнальних шляхів. Антарктичний криль є ключовим видом екосистеми Південного океану. Його популяція налічує близько 700 трильйонів особин, що забезпечує харчування для багатьох морських видів.
Криль також відіграє важливу роль у кругообігу вуглецю. Він секвеструє вуглець у своїй біомасі, тим самим впливаючи на кліматичні процеси планети. Тому розуміння поведінкових реакцій криля має критичне значення для прогнозування змін у цій вразливій екосистемі.
Експериментальні дослідження та вражаючі результати
Дослідники створили умови, що імітували природне середовище криля. Вони розмістили ракоподібних у лотках з морською водою різного складу. Окремі лотки містили чисту морську воду, воду з водоростями та воду з додаванням гуано пінгвінів Аделі.
Спостереження за поведінкою криля дало дивовижні результати. У присутності навіть незначної кількості екскрементів пінгвінів криль демонстрував кардинальні зміни у схемах плавання.
“Під впливом гуано пінгвінів криль плавав зі швидкістю в 1,2-1,5 рази швидше, частіше змінював напрямок руху і зменшив споживання головоногих молюсків на 64%”.
У нормальних умовах ці ракоподібні використовують реотаксис – пливуть прямо до місць харчування. Проте хімічні сигнали від пінгвінів радикально змінювали цю стратегію. Така адаптивна поведінка підвищує шанси криля на виживання при зустрічі з хижаками.
Наслідки для екосистеми та майбутні дослідження
Дослідження відкриває важливі питання про хімічну природу сигналів, які сприймає криль. Хоча вчені виявили, що ракоподібні реагують на запах подрібненого криля та риби в гуано, конкретні біохімічні тригери залишаються нез’ясованими. Це відкриває нові напрямки для майбутніх досліджень реакцій зоопланктону на зміни навколишнього середовища.
У контексті кліматичних змін ці відкриття набувають особливого значення. Підвищення температури та закислення океанів можуть порушити здатність криля виявляти хижаків. Це потенційно може спричинити каскадний ефект у всій харчовій мережі Південного океану, впливаючи на риб, морських ссавців і птахів.
Дослідження має широкі наслідки для морської біології та природоохоронних заходів.
“Реакція кожного криля на найменші зміни в навколишньому середовищі може сигналізувати про більші зрушення, які можуть відбитися на всій планеті”, – відзначають дослідники.
Міждисциплінарний підхід до збереження океанів
Робота д-ра Хеллессі підкреслює важливість поєднання різних наукових галузей. Міждисциплінарний підхід, що охоплює поведінкову екологію, морську біологію та науку про навколишнє середовище, дозволяє краще прогнозувати динаміку морських екосистем.
Ці дослідження нагадують про тісний взаємозв’язок усіх форм життя на планеті. Доля одного виду впливає на всю екосистему, а здоров’я океанів є критичним для стабільності глобального клімату.
“Збереження антарктичного криля є не лише питанням виживання окремих видів, але й критично важливим для здоров’я планети в цілому”, підсумовують науковці. Тому подальше вивчення цих делікатних механізмів виживання в полярних водах має вирішальне значення для розробки ефективних стратегій збереження морського біорізноманіття.
#криль #відчуває #небезпеку #за #запахом #гуано
Source link
