Кишковий метан визначає, скільки калорій ви засвоїте

Дослідження Університету штату Арізона довело: кишкові мікроби, що виробляють метан, можуть збільшити кількість калорій, які засвоює людський організм з їжі.

У герметичному калориметрі вчені вимірювали метаболізм та виділення метану, фіксуючи як дихальний, так і кишковий газ. Метод дозволив оцінити не лише миттєві, а й накопичені показники енергетичного балансу організму. “Ця робота стала можливою завдяки тісній співпраці клінічних дослідників і мікробних екологів”, — зазначає Карен Корбін, співавторка дослідження. В експерименті використовували дві дієти з однаковим співвідношенням макронутрієнтів, але різним ступенем обробки продуктів.

Виявлено, що при споживанні дієти з високим вмістом клітковини більшість учасників поглинали менше калорій. Проте ті, чий мікробіом продукував більше метану, засвоювали з такої їжі значно більше енергії. Причина — активність метаногенів, мікробів, що споживають водень і виробляють метан. “Людське тіло не створює метан самостійно — це виключно робота мікробів”, — пояснює Розі Краймальник-Браун.

Метаногени відіграють критичну роль у збереженні мікробної активності під час ферментації клітковини. Вони усувають надлишок водню, що гальмує цей процес, дозволяючи мікробам продовжувати виробляти коротколанцюгові жирні кислоти — основне джерело енергії з клітковини. Дослідники встановили, що вищий рівень метану корелює з більшою кількістю цих кислот у кишечнику. Це пояснює, чому одна і та ж дієта по-різному впливає на людей.

“Це має важливі наслідки для дієтичних втручань”, — коментує Блейк Діркс, провідний автор дослідження. Він наголошує, що реакція організму на дієту залежить не лише від складу їжі, а й від мікробіому кожної людини. Дослідження відкриває шлях до персоналізованого харчування, заснованого на унікальних особливостях кишкової мікрофлори.

Учасники експерименту не мали завдання схуднути, проте дехто втратив вагу під час клітковинної дієти. Це стало підґрунтям для нових досліджень щодо ролі метаногенів у зниженні ваги. “Ми побачили, наскільки важливо персоналізувати дієту під конкретний мікробіом”, — додає Краймальник-Браун. Команда планує продовжити вивчення впливу кишкових газів на засвоєння енергії в інших групах, зокрема серед людей з діабетом та ожирінням.