Лінгвісти розшифрували символи Теотіуакана

Одне з найбільших археологічних загадок Месоамерики — писемність Теотіуакана — набуває нового тлумачення завдяки дослідженню лінгвістів з Копенгагенського університету.

Теотіуакан, місто, що процвітало між 100 до н.е. та 600 н.е., досі залишається об’єктом наукових дискусій щодо його етнічної та мовної приналежності. Попри численні артефакти, «ми не знаємо, якою мовою вони говорили або з якими культурами були пов’язані», — пояснює д-р Магнус Фарао Хансен. У той час як писемності майя чи сапотеків вже розшифровані, символи Теотіуакана вважалися радше декоративними, ніж змістовними. Та нове дослідження припускає, що ці знаки — це логограми, які працюють за ребусним принципом, що означає використання зображення для передачі звуку, а не прямого значення.

Науковці стверджують, що писемність Теотіуакана передає мову родини юто-астекських мов, яка є попередницею сучасних мов науатль, кора та уїчоль. Щоб довести це, вони використали принцип «подвійного написання» — повторення одного значення різними символами для підкреслення фонетичного змісту. «Інші науковці не застосовували мову, що відповідає хронологічно часу створення текстів», — зазначає д-р Хансен, підкреслюючи інноваційність підходу. Цей метод дозволив розпізнати логограми з фонетичними значеннями, а не лише образними.

Розшифрування стало можливим завдяки реконструкції пра-юто-астекської мови, що є складним, але необхідним процесом. «Це як намагатися прочитати руни на камені Єллінг сучасною данською — потрібна мова ближча в часі», — додає д-р Крістофер Хелмке. Це дозволило науковцям знайти відповідники між символами на кераміці Теотіуакана та реконструйованими словами, що підтримує гіпотезу про спадкоємність між цим містом і пізнішими носіями науатль.

Хоча поки що знайдено лише обмежену кількість текстів, дослідники оптимістично налаштовані. «Було б чудово знайти більше прикладів вживання тих самих знаків у різних контекстах», — каже д-р Хансен. Вони сподіваються, що нові розкопки принесуть додаткові матеріали, які дозволять уточнити й доповнити їхні висновки. Тим часом їхня методологія стає основою для подальших досліджень писемності Теотіуакана.