Людство приховано виснажує флору навіть у диких зонах

Масштабне міжнародне дослідження за участю 200 вчених виявило, що навіть у найбільш віддалених природних зонах присутні лише 33% видів рослин, які потенційно могли б там існувати.

Уявіть, що ви гуляєте в дикій природі і милуєтеся рослинами навколо себе. Все виглядає природним і незайманим. Але новаторське дослідження виявило тривожну реальність – те, що ми бачимо, становить лише малу частку від повного природного різноманіття. Навіть територіях з мінімальним людським втручанням зростає лише третина видів рослин, які могли б там жити.

Вимірювання “темного різноманіття”

Міжнародна команда дослідників вивчила майже 5500 ділянок у 119 регіонах по всьому світу. Ця масштабна польова робота тривала роки і вимагала подолання багатьох викликів, включаючи пандемію COVID-19 та політичну й економічну нестабільність.

Науковці досліджували ділянки площею 100 квадратних метрів, збираючи зразки всіх наявних видів рослин. Потім вони порівнювали ці списки з видами, що ростуть у прилеглих регіонах зі схожими екологічними умовами. Для точності визначення “відсутніх” видів команда аналізувала, як часто ці види зустрічаються поряд з присутніми видами на інших ділянках у регіоні.

Результати виявилися вражаючими. У регіонах, що зазнали значного впливу людської діяльності, фактично існувало лише близько 20% місцевих видів рослин, які потенційно могли там зростати. Але навіть на територіях з мінімальним втручанням людини екосистеми містили лише близько 33% життєздатних видів.

Вплив людини сягає далеко

Дослідники зіставили дані про відсутні види з показниками людського впливу, використовуючи Індекс людського сліду. Шість із восьми компонентів цього індексу продемонстрували чіткий зв’язок зі зникненням видів рослин: щільність населення, електрична інфраструктура, залізниці, дороги, забудовані території та орні землі.

Цікаво, що пасовища не були пов’язані з меншою кількістю видів. У деяких регіонах, як-от Центральна Азія, Сахель та Аргентина, довготривалий помірний вплив людини може фактично підтримувати різноманітні екосистеми завдяки традиційним практикам, таким як випас худоби, контрольоване випалювання і заготівля сіна.

Загалом зв’язок був очевидним: більша присутність людини означала менше видів рослин. Постраждали навіть екосистеми, розташовані за сотні кілометрів від місць безпосереднього втручання.

Причини прихованої втрати біорізноманіття

Наслідки людської діяльності поширюються далеко за її безпосередні межі з багатьох причин. Браконьєрство та нелегальні лісозаготівлі часто відбуваються у віддалених районах. Втрата тварин-запилювачів через браконьєрство може призвести до зникнення рослин, які залежать від них.

Пожежі, спричинені людиною, загрожують національним паркам та іншим заповідним територіям. Забруднення може поширюватися й осідати за сотні кілометрів від джерела, впливаючи на віддалені екосистеми.

Фрагментація природних територій внаслідок людської діяльності ізолює популяції рослин одну від одної. Це перешкоджає природному поверненню видів навіть у заповідні зони. Так само втрата тварин-розповсюджувачів насіння заважає рослинам колонізувати колишні місця зростання.

Наслідки та шляхи вирішення

Втрата біорізноманіття – це не лише зникнення видів. Це поступова деградація екосистем, які втрачають своє багатство, стійкість і функції. Просте створення заповідних територій виявляється недостатнім для збереження повного спектру видів.

Однак дослідження виявило і позитивний момент. У регіонах, де принаймні третина ландшафту була мінімально порушена людиною, прихована втрата біорізноманіття була меншою.

Це дослідження вказує на необхідність не просто збереження того, що залишилося, але й відновлення втраченого. Тепер, знаючи, які види зникли на певній території, але все ще присутні на регіональному рівні, науковці можуть розробляти цілеспрямовані стратегії відновлення.

Робота з “темним різноманіттям” відкриває новий напрямок у збереженні природи, спрямований на повернення екосистемам їхнього повного потенціалу видового багатства та функціональності.