Майбутні катастрофи Землі можна передбачити

Дослідження вчених з Вільнюського університету показало, що ключові події в історії Землі мають приховану ієрархічну структуру, а не є випадковим набором катастроф і змін.

Аналіз фанерозойського еону, що триває приблизно 540 мільйонів років і охоплює палеозой, мезозой та кайнозой, виявив кластеризацію меж між геологічними періодами. Вони чергуються з довгими відрізками відносної стабільності. Це свідчить про мультифрактальну систему – складну динаміку, що визначається спектром взаємопов’язаних процесів. «Інтервали між ключовими подіями в історії Землі, від масових вимирань до еволюційних вибухів, розподілені нерівномірно», пояснює Андрій Спиридонов.

Дослідники застосували «складний мультифрактально-пуасонівський процес» для опису цих закономірностей. Виявлений каскад «кластерів у кластерах» дозволяє побачити внутрішню логіку, яка стоїть за зміною геологічних інтервалів. «Наші результати показують, що те, що здавалося безладним шумом, насправді є ключем до розуміння того, як змінюється наша планета», наголошує Спиридонов.

Науковці використали як офіційні дані Міжнародної комісії зі стратиграфії, так і стратиграфічний аналіз ареалів морських організмів – молюсків і вапняного планктону. Це дозволило точніше визначити межі часових інтервалів та виявити їхню послідовну кластеризацію.

Висновок дослідження полягає в тому, що для повного розуміння еволюції Землі потрібна «зовнішня часова шкала» щонайменше у 500 мільйонів років. За словами авторів, це відкриває шлях до прогнозування майбутніх глобальних потрясінь і кращого розуміння природної мінливості нашої планети.