Меркурій не такий, як ми думали: Сонце формує його рельєф!

Нове дослідження Бернського університету свідчить, що приливні сили Сонця могли суттєво вплинути на тектонічне формування поверхні Меркурія.

Від охолодження до приливного впливу

Раніше вважалося, що всі тектонічні структури Меркурія — пагорби та скелі — виникли через охолодження і стиснення планети, яка не має тектонічних плит. Поверхня Меркурія тривалий час описувалася як жорстка оболонка, що стискається у відповідь на внутрішнє охолодження. Однак нові дані кидають виклик цьому погляду.

“Ці орбітальні характеристики створюють приливні напруги, які можуть залишити слід на поверхні планети,” — пояснив доктор Ліліан Буркхард з Бернського університету. Унікальний спін-орбітальний резонанс Меркурія — три оберти навколо осі на кожні дві орбіти навколо Сонця — створює періодично змінні сили, які, за моделями, можуть впливати на рухи в корі планети.

Вплив приливних сил

Меркурій обертається за дуже еліптичною орбітою, що посилює циклічне навантаження на його поверхню. Дослідники змоделювали внутрішню будову планети, враховуючи обертання та форму орбіти, і виявили, що хоч приливні сили самі не створюють розломів, вони могли визначати напрямки розтягування і зсуву, узгоджені з реально спостережуваними тектонічними структурами.

“Наші результати показують, що ці сили могли визначати орієнтацію тектонічних особливостей протягом геологічного часу,” — підкреслив Буркхард. Цей ефект, хоч і малий, міг діяти на масштабах мільярдів років, формуючи напрямки розломів і підняттів.

Підготовка до місії BepiColombo

Подальше вивчення цього явища стане можливим завдяки місії BepiColombo, яка має прибути на орбіту Меркурія в кінці 2026 року. Одним із ключових інструментів місії є лазерний висотомір BELA, розроблений під керівництвом Бернського університету.

“BELA дозволить нам вдосконалити моделі деформації поверхні і тектоніки,” — наголосив Буркхард. За словами професора Ніколаса Томаса, висока точність — до 10 см — дозволить створити 3D-карти поверхні, критично важливі для розуміння еволюції кори Меркурія.

Розширення розуміння планетарної еволюції

Це дослідження також може вплинути на інтерпретацію геології інших планет, особливо тих, що мають подібну динаміку орбіти та обертання. Приливні сили, раніше майже ігноровані в планетарній геофізиці, починають визнаватися як суттєвий геологічний чинник.

Таким чином, робота команди з Берна відкриває новий напрям в аналізі тектонічних процесів: вплив сонячного тяжіння як формуючого елементу поверхні планети.