Мікробіота кишечника впливає на настрій через пролін

Пролін — амінокислота, що міститься у звичних продуктах харчування — може відігравати ключову роль у розвитку депресії через взаємодію з кишковими бактеріями та хімічними процесами в мозку.

Міжнародна команда науковців з Іспанії виявила тісний зв’язок між рівнем проліну в організмі та депресивними симптомами. Учасники дослідження, які вживали більше проліну, частіше повідомляли про знижений настрій. “Ми були здивовані, що найбільше з депресією було пов’язано споживання саме проліну”, — наголосив ендокринолог Хосе Мануель Фернандес-Реаль з Інституту біомедичних досліджень Жирони.

Подальші аналізи крові підтвердили, що вищий рівень проліну в плазмі крові є серед найсильніших біомаркерів депресії. Але не лише кількість амінокислоти мала значення — бактеріальний склад кишківника також суттєво впливав на її дію. Учасники з подібним споживанням проліну, але різним складом мікробіоти, демонстрували відмінні психологічні показники. Як пояснює Хорді Майнеріс-Перксачс, “мікробіота, багата на гени, що відповідають за транспорт і метаболізм проліну, асоціювалася з нижчим ризиком депресії”.

Щоб перевірити причинний зв’язок, дослідники пересадили людську мікробіоту мишам. Тварини з бактеріями від людей із високим рівнем проліну або депресивними симптомами поводилися так, ніби самі страждали від депресії. “Це демонструє, що пролін може бути не просто маркером, а однією з причин депресивних змін”, — зазначив Рафаель Мальдонадо з дослідницької групи Neurophar.

Подібні результати отримано і на плодових мушках Drosophila melanogaster, яких годували бактеріями, пов’язаними з метаболізмом проліну. Мухи, що отримували ентеробактерії — тип бактерій, асоційований із депресією у людей — проявляли поведінку, схожу на депресивну. Натомість ті, які споживали лактобактерії, демонстрували підвищену стійкість до стресу. Найпереконливіший доказ прийшов від генетично змінених мух: “ті, у кого був порушений транспорт проліну до мозку, виявили значну стійкість до депресивної поведінки”, — йдеться у висновках дослідження.

Отримані результати відкривають новий напрямок у боротьбі з депресією — через регулювання рівня проліну та мікробіоту кишечника. Як підсумовує доктор Фернандес-Реаль, “ці дані підкреслюють роль проліну у формуванні депресивного стану, яку раніше ігнорували”. Подальші дослідження можуть призвести до створення нових методів лікування — від спеціальних дієт до таргетованої бактеріальної терапії.