Мова з’явилась випадково? Хомський каже — це мутація!

Наука досі шукає відповідь на питання, чому мова виникла лише один раз — і, можливо, не для спілкування.

Унікальність людської мови

Лише люди можуть просити «бутерброд з сиром і помідорами» — і точно отримувати те, що хотіли. Це не просто комунікація, а слова, впорядковані у структуровану граматичну систему, якої немає в інших тварин. Як зазначає Брайан Лерч з Університету Північної Кароліни, «мова допомагає нам відчувати себе особливими як вид». Але чому цей унікальний механізм виник лише в Homo sapiens, і що стало його еволюційним каталізатором?

На це запитання немає однозначної відповіді. Однак є кілька гіпотез, які намагаються пояснити це явище — і не всі вони пов’язані із потребою передавати інформацію іншим.

Мова як допомога у навчанні

Шимон Едельман і Орен Колодний висунули ідею, що мова могла виникнути під час навчання виготовленню знарядь праці. Їхні дослідження пов’язують виникнення протомови з процесом виготовлення ручних кам’яних сокир приблизно 1,7 мільйона років тому. Це вимагало передачі знань від експертів до новачків — імовірно, через вербальні вказівки. Водночас, і виготовлення інструментів, і мовлення вимагають структурування мислення, що, можливо, дало поштовх до мовного розвитку.

Проте експеримент Шелбі Путт 2014 року спростував потребу у словах. Навіть невербальні методи навчання — через жести і демонстрацію — були ефективні. Це не виключає зв’язку між мисленням і мовою, але ставить під сумнів мову як необхідний елемент практичного навчання.

Мова для мислення — не для спілкування

Путт припускає, що виготовлення інструментів розвинуло робочу пам’ять і здатність до впорядкування думок, але мова з’явилася пізніше, як засіб когнітивної самоорганізації. Цю ідею підтримують дослідники, які вважають, що мова була з самого початку внутрішнім механізмом мислення, а не соціального обміну. Вона стала способом “розмовляти” із собою — допомагаючи планувати, аналізувати, рефлексувати.

«Мова могла виникнути не більше 70 000 років тому через випадкову мутацію», – вважає Ноам Хомський. За його гіпотезою, генетична зміна призвела до радикального перепрограмування мозку, що дозволило створити мовні структури. У цьому випадку, еволюція мови — це не продукт спільного виживання, а результат випадкового везіння.

Мова як еволюційний поворот

Якщо мова виникла лише один раз, це ставить під сумнів її спонтанність. Інші гомініди не розвинули мовних систем, хоча жили в схожих умовах. Це означає, що мовлення — не просто логічний результат інтелекту, а щось виняткове. Якщо вірити Хомському, це не було необхідністю, а випадковим проривом, який змінив траєкторію всього людства.

На сьогодні не існує єдиної версії еволюції мови. Вона могла виникнути як засіб спілкування, мислення або навчання. Але незалежно від витоків, саме мова зробила нас такими, якими ми є, і продовжує формувати наші уявлення про себе та світ.