Мозок може керувати нашою силою під час бігу

Активність специфічних нейронів у вентромедіальному гіпоталамусі може визначати рівень фізичної витривалості та потенційно стати мішенню для терапевтичного впливу.

Дослідження команди з Університету Пенсильванії показало, що під час тренувань активуються нейрони з рецептором SF1 — «стероїдогенний фактор 1, транскрипційний регулятор розвитку та метаболізму». Їхня частка зростала від 32% у перший день до 53% на восьмий. «Так само, як ваші м’язи нарощуються, коли ви їх тренуєте, активність вашого мозку зростає», — Ніколас Бетлі. Це свідчить про нейронну адаптацію, подібну до м’язової.

Використовуючи оптогенетику — «метод контролю нейронів світлом» — дослідники пригнічували ці клітини після тренувань. Миші демонстрували удвічі менший приріст дистанції. Пригнічення змінювало використання енергії, змушуючи організм раніше переходити на вуглеводи. Це супроводжувалося зниженням експресії білка PGC-1?, що регулює клітинний енергетичний метаболізм.

Навпаки, стимуляція цих нейронів забезпечила «геркулесову» витривалість. «Якби ми могли знайти спосіб — сіль, добавку — активувати ці нейрони, ми могли б підвищити витривалість», — Ніколас Бетлі. Водночас можливі ризики, зокрема порушення рівня глюкози в крові. «Я не думаю, що активація [цих] нейронів обов’язково стане тією перешкодою, через яку відбуватимуться всі ці хороші речі», — підсумовує він.