ми самі винні в цій кризі

Науковці Утрехтського університету виявили фундаментальні зміни у виробництві та споживанні кисню у прісноводних системах протягом останнього століття, що свідчить про серйозне порушення природних процесів внаслідок людської діяльності.

Прісноводні екосистеми потребують кисню для свого функціонування. Останнє століття принесло радикальні зміни у кисневий баланс цих систем. Дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, розкриває масштаб проблеми. Внутрішні водойми перетворюються на поглиначі атмосферного кисню, що становить глобальну загрозу.

Кисень виконує життєво важливу функцію у водних екосистемах. Він підтримує дихання організмів та бере участь у кругообігу поживних речовин. Зниження рівня кисню до критичного стану гіпоксії спричиняє катастрофічні наслідки: масову загибель риби, руйнування харчових ланцюгів, погіршення якості води.

Прискорений Кисневий Цикл та Його Причини

Дослідники розробили першу глобальну модель кисневого циклу внутрішніх водойм. “За допомогою цієї моделі ми пропонуємо максимально повне розуміння цього циклу у великому масштабі”, – пояснює Джек Мідделбург, один із керівників дослідження. Модель дозволяє виявити проблеми та встановити їх причини.

Результати показують, що глобальний кисневий обіг значно збільшився. Парадоксально, але сучасні прісноводні системи споживають більше кисню, ніж виробляють. Вони перетворилися на поглиначі атмосферного кисню, створюючи дисбаланс у природних процесах. Це кардинально відрізняється від ситуації початку XX століття.

Головними чинниками змін виявилися прямі людські впливи. “Збільшення обсягів сільського господарства, стічних вод, дамб і потепління клімату – все це змінює функціонування наших прісноводних екосистем”, – зазначає Цзюньцзе Ванг, провідний автор дослідження. Надходження поживних речовин через надмірне удобрення сільгоспугідь стимулює ріст водоростей.

Масштаб Проблеми та Глобальні Наслідки

Будівництво дамб і водосховищ суттєво вплинуло на кисневий цикл. “Надходження поживних речовин та збільшення часу подорожі прісної води до моря виявилися основними чинниками прискорення кисневого циклу”, – підкреслює Мідделбург. Ці фактори відіграють значно більшу роль, ніж вважалося раніше.

Кліматичні зміни також погіршують ситуацію. Підвищення температури зменшує розчинність кисню у воді, уповільнює його вертикальний рух і прискорює споживання. Проте, всупереч попереднім теоріям, потепління відповідає лише за 10-20% змін у кисневому циклі.

Масштаб проблеми вражає: внутрішні води зараз вилучають з атмосфери майже 1 мільярд тонн кисню щороку. “Незважаючи на те, що ці води покривають лише крихітну частку поверхні Землі, вони забирають половину того кисню, що весь океан викидає назад”, – зазначає Мідделбург. Це кардинально змінює глобальний кисневий баланс планети.

Дослідники наголошують на необхідності включення внутрішніх вод у глобальні кліматичні моделі. “Ми більше не можемо ігнорувати внутрішні води в глобальному кліматі та кисневих бюджетах”, – підсумовує Цзюньцзе Ван. Прісноводні системи змінюються швидше, ніж очікувалося, і потребують негайної уваги та захисту.