На зворотному боці Місяця знайшли аномалію

Нові дослідження допомагають пояснити загадкові відмінності між видимим і зворотним боком Місяця.

Китайські вчені продовжують аналізувати зразки місячної породи, доставлені зондом “Чан’е-6” наприкінці червня цього року. Загалом вони отримали майже 2 кг зразків, зібраних посадковим модулем із поверхні та з-під неї на зворотному боці Місяця, в районі південного полюса. Вчені виявили ознаки магматичних структур на цьому боці супутника Землі.

Місяць завжди звернений до Землі одним боком через особливості гравітаційної взаємодії та швидкості обертання. Невидимий бік Місяця, хоча й називається “темним”, отримує стільки ж сонячного світла, скільки й видимий. Однак між двома сторонами є суттєві відмінності. На зворотному боці багато кратерів, але відсутні великі глибокі басейни і місячні моря, характерні для видимого боку. Раніше дослідження показало, що кора на зворотному боці Місяця товща.

Вивчення перших зразків гірської породи зі зворотного боку Місяця допоможе зрозуміти, чому дві сторони супутника так відрізняються. Вчені сподіваються отримати підказки про формування природного супутника Землі.

Нещодавні відкриття показують, що в басейні Південний полюс – Ейткен, де приземлився посадковий модуль “Чан’е-6”, спостерігається сильний магнетизм. Тут магма охолоджується і твердне, утворюючи магматичні породи. Магматизм – це процес, за якого розплавлена магма піднімається і застигає на різній глибині або вивергається на поверхню.

Аналіз зразків з видимого боку Місяця показав значні відмінності у вулканічній активності між двома сторонами. Ймовірно, це пов’язано з товщиною кори. У місцях із товстою корою переважає екструзивний вулканізм, коли магма тече поверхнею й остигає. У той час як на ділянках з менш товстою корою магматичні структури застигають у корі, і магма не виходить на поверхню. Результати підтверджують гіпотезу про те, що товщина кори – ключовий фактор, який пояснює різні вулканічні процеси на двох сторонах Місяця.

Подальші дослідження місячних зразків допоможуть відповісти на питання, чому в басейні Південний полюс – Ейткен не виявлено так багато базальтових порід, як очікували вчені.

Результати дослідження опубліковані в The Astrophysical Journal Letters.