Найбільший льодовик Швейцарії може зникнути

Супутникові знімки, зроблені протягом чотирьох десятиліть, документують тривожне скорочення найбільшого альпійського льодовика Алеч, що відображає загальносвітову тенденцію прискореного танення льодовикових масивів.

Великий льодовик Алеч (Grosser Aletschgletscher), розташований на південному заході Швейцарії, зазнав безпрецедентного відступу, втративши понад 1300 метрів своєї довжини з 1984 року. Ця трансформація наочно демонструється порівнянням супутникових знімків Landsat, зроблених з інтервалом у 40 років. Такий масштаб втрат викликає серйозне занепокоєння серед науковців, які відстежують вплив кліматичних змін на льодовикові системи світу.

Спекотне літо 2024 року значно прискорило процес танення, призвівши до втрати швейцарськими льодовиками 2,5% їхнього об’єму лише за один сезон. Швидкість цих змін є безпрецедентною в історичному контексті та вказує на глибокі порушення в кліматичній системі Землі.

Масштаби відступу альпійських льодовиків

Альпи, що простягаються на понад 1000 кілометрів через вісім європейських країн, є домівкою для тисяч льодовиків, які швидко зменшуються. Найпомітнішим прикладом є Великий льодовик Алеч, найбільший у хребті, але аналогічні процеси спостерігаються у всьому регіоні.

За даними Швейцарської мережі моніторингу льодовиків (GLAMOS), Алеч не лише відступив на понад 1300 метрів з 1984 року, але й суттєво потоншав, втративши 43 метри водного еквівалента за чотири десятиліття. Це призвело до значного звуження видимої ширини льодовика на супутникових знімках 2024 року порівняно з 1984 роком.

Сусідні льодовики також демонструють подібні тенденції. Льодовик Обералеч, розташований зліва від Алеча, відступив більш ніж на 240 метрів з 1984 року, тоді як льодовик Фішер праворуч скоротився на понад 1000 метрів за той самий період.

Ці зміни стали особливо помітними після винятково теплого літа 2024 року, яке швидко розтопило значні снігові накопичення попередньої зими, прискоривши загальну втрату льодовикової маси.

Глобальний контекст кризи льодовиків

Хоча ситуація в Альпах є драматичною, вона відображає ширшу глобальну кризу. Нещодавня оцінка змін маси льодовиків по всій планеті між 2000 і 2023 роками показує, що льодовики в деяких регіонах, таких як Аляска, зробили навіть більший внесок у загальну втрату маси льоду.

Однак найбільші відносні втрати спостерігаються саме в регіонах з меншою загальною площею льодовиків. Центральна Європа, включаючи Швейцарію, втратила приголомшливі 39% свого льодовикового покриву лише за два останні десятиліття. Ця статистика підкреслює надзвичайну вразливість альпійських льодових систем до кліматичних змін.

Зменшення і звуження площі поверхні льодовиків, видимі на супутникових знімках, є наочним індикатором чистої втрати льодової маси. Подібно до того, як дві однакові за розміром миски, наповнені різною кількістю води, матимуть різну висоту поверхні та площу, льодовики, що течуть вздовж U-подібних долин, демонструють зменшення площі та товщини внаслідок втрати льоду.

Наслідки та перспективи

Прискорене танення альпійських льодовиків має далекосяжні наслідки для регіональних екосистем, водопостачання та економіки. Льодовики служать природними водосховищами, забезпечуючи стабільний потік води протягом літніх місяців. Їхнє зникнення порушить гідрологічні цикли та вплине на доступність прісної води для мільйонів людей.

Крім того, льодовики відіграють важливу роль у туристичній галузі Альп. Великий льодовик Алеч, об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, є значною туристичною принадою. Його триваюче скорочення змінює унікальний ландшафт регіону та може мати економічні наслідки для місцевих громад, які залежать від туризму.

Враховуючи поточні темпи глобального потепління, прогнози для альпійських льодовиків є невтішними. Без суттєвого зменшення викидів парникових газів, більшість менших льодовиків може повністю зникнути протягом наступних десятиліть, а більші, такі як Алеч, продовжуватимуть зменшуватися із загрозливою швидкістю.

Триваючий моніторинг за допомогою супутникових технологій залишається критично важливим інструментом для відстеження цих змін та інформування політики щодо пом’якшення та адаптації до кліматичних змін. Супутникові знімки, подібні до тих, що порівнюють стан Алеча в 1984 та 2024 роках, надають неспростовні візуальні докази масштабів та швидкості змін, які відбуваються в наших гірських регіонах внаслідок глобального потепління.