Сонячний зонд Parker від NASA зафіксував найдетальніші зображення атмосфери Сонця, наблизившись до зірки на відстань лише 6,2 мільйона кілометрів, що дозволило науковцям вперше побачити динаміку сонячного вітру зблизька.
Пролетівши ближче до Сонця, ніж будь-коли, Parker Solar Probe відкриває хаотичну батьківщину сонячного вітру та космічних штормів, пропонуючи підказки, які можуть посилити захист Землі. Фото: NASA GSFC/CIL/Brian Monroe
Новий вимір у дослідженні Сонця
Під час прольоту 24 грудня 2024 року зонд досяг рекордної відстані до Сонця — 6,2 млн км. На цій відстані Parker увійшов у корону — зовнішню атмосферу Сонця, де зафіксував структури, які раніше вважалися недосяжними для спостереження. «Сонячний зонд Parker переніс нас у динамічну атмосферу найближчої зірки», — зазначила Нікі Фокс із NASA.
Зіткнення викидів і прогнозування космічної погоди
Інструмент WISPR зафіксував серію корональних викидів маси (CME), які зіткнулися у просторі. Ці дані вперше продемонстрували, як CME можуть змінювати траєкторії та взаємодіяти. «Ми бачимо, що CME практично нагромаджуються один на одного», — сказав Ангелос Вурлідас із Лабораторії прикладної фізики.
Важливо: зіткнення CME можуть посилювати магнітні поля, загрожуючи супутникам, електромережам і космічним місіям.
Динаміка сонячного вітру
Parker також досліджував геліосферний струмовий лист — область, де змінюється напрямок магнітного поля. Саме тут зароджується сонячний вітер — потік заряджених частинок, що рухається в космос зі швидкістю понад 1,6 млн км/год. Його вплив на Землю може викликати полярні сяйва, збої зв’язку та перенапруги в мережах.
Відкриття магнітних “перемикань”
На відстані 23,7 млн км від Сонця апарат виявив зигзагоподібні зміни магнітного поля, або “перемикання”. Вчені визначили, що вони пов’язані з джерелами швидкого сонячного вітру, що стало ключем до розгадки 50-річної загадки.
«Ці перемикання живлять швидкий сонячний вітер», — пояснив Адам Сабо з NASA.
Походження повільного вітру
За допомогою Parker виявлено два типи повільного вітру: альфвенівський (зі змінами магнітного поля) та неальфвенівський (стабільний). Їх джерела — корональні діри та шоломові стрімери — великі магнітні петлі на Сонці.
Ці вітри викликають помірні бурі, що можуть конкурувати за силою з викидами CME.
Наступні кроки
Наступне зближення Parker заплановано на 15 вересня 2025 року. Дані, які він продовжує надсилати, формують нову еру у геліофізиці.
«Ми ще не дійшли остаточного консенсусу, але маємо багато нових інтригуючих даних», — підкреслив Сабо.
Parker Solar Probe — це найближчий до Сонця науковий апарат в історії. Його місія дозволяє людству побачити джерело космічної погоди та краще захищати техніку й людей у космосі.
#NASA #досліджує #корону #Сонця #мільйонів #км
Source link
