Навіть без CO2 Арктика залишиться перегрітою на століття

Навіть якщо людство зможе повернути вміст вуглекислого газу в атмосфері до доіндустріального рівня, Арктика вже не повернеться до свого колишнього клімату. До такого висновку дійшли кліматологи, які змоделювали майбутнє регіону за допомогою найсучасніших кліматичних моделей.

Арктика «пам’ятає» потепління

Нове дослідження показує: Арктика збереже приблизно +1,5 °C потепління навіть у сценаріях, де глобальна температура знижується завдяки масштабному видаленню CO2 з атмосфери. Ба більше, в регіоні збережеться підвищена кількість опадів — близько 0,1 мм на день, незалежно від того, чи вдасться реалізувати радикальні програми з уловлювання вуглецю.

«Ці результати підкреслюють незворотний характер кліматичних змін в Арктиці навіть за агресивних сценаріїв видалення CO2», — зазначають автори роботи.

Чому охолодження не працює

Ключовий винуватець — Світовий океан. Він поглинув близько 90% надлишкового тепла, накопиченого внаслідок глобального потепління. Навіть якщо атмосфера почне охолоджуватися, океан ще століттями віддаватиме тепло назад, особливо в Арктику.

Цей ефект посилюється зворотними зв’язками: зменшення морського льоду відкриває темну поверхню води, яка ефективніше поглинає сонячне тепло, ще більше прогріваючи повітря.

«Навіть коли повітря охолоне, океан відставатиме від цього процесу і фактично йому протидіятиме», — пояснює кліматолог Майкл Мередіт.

Що показали кліматичні сценарії

Команда Сяо Дуна з Інституту фізики атмосфери в Пекіні використала 11 незалежних кліматичних моделей і проаналізувала кілька сценаріїв — від абстрактних до максимально наближених до реальності:

• різке зростання CO? з подальшим повним його видаленням;
• негайне скорочення викидів;
• сценарій «спочатку нічого не робимо, а потім різко вмикаємо CDR після 2070 року».

Результат однаковий: до 2100 року Арктика залишається теплішою приблизно на 1,5 °C, а кількість опадів — підвищеною, навіть якщо решта планети охолоджується.

Побічні ефекти для всієї планети

Моделі також вказують на ослаблення Атлантичної меридіональної циркуляції (AMOC) — системи течій, що переносять тепло з тропіків у Північну Атлантику. Це може означати:

• холодніші та нестабільніші зими в Європі;
• подальше танення льодовикового щита Гренландії;
• тривале підвищення рівня Світового океану.

Хоча ці процеси в новому дослідженні не моделювалися безпосередньо, вчені вважають їх майже неминучими.

Чи є надія?

Кліматологи наголошують: у дуже довгій перспективі — через багато століть або навіть тисячоліть — Арктика все ж може охолонути. Але для людської цивілізації це вже майже не має практичного значення.

Головний висновок жорсткий, але чіткий:
видалення CO2 важливе, але воно не здатне «відмотати» клімат Арктики назад. Те, що вже сталося, залишить слід на століття вперед.

І це ще один аргумент на користь того, що найефективніша кліматична стратегія — не намагатися все виправити потім, а не допустити найгіршого зараз.