Не всі фізичні вправи покращують психічне здоров’я

Психічне здоров’я, покращене фізичними вправами, залежить не лише від руху, а від контексту: мети, місця і соціальної взаємодії.

Нове дослідження Університету Джорджії показує, що “доза фізичних вправ — це ще не все”, як зазначає Патрік О’Коннор, професор кінезіології. Більший вплив на психіку має те, чому людина займається спортом, де це відбувається, і з ким. Заняття в компанії, на свіжому повітрі або з емоційною метою можуть дати значно кращі результати, ніж формальні вправи без мотивації.

У дослідженні проаналізовано дані трьох типів: епідеміологічні, рандомізовані контрольовані та контекстуальні. Саме останні виявилися найменш дослідженими, але потенційно найбільш значущими. «Одна й та сама вправа може як підвищити настрій, так і спричинити стрес — усе залежить від обставин», — підкреслює О’Коннор.

Контекст охоплює не лише фізичне середовище, а й емоційне тло, зокрема підтримку інструктора, динаміку в групі та навіть погоду. «Якщо тренування пов’язані з відчуттям досягнення або соціального контакту — користь буде вищою», — вважає професор.

Дослідники закликають до масштабніших і триваліших досліджень, аби повноцінно оцінити психічний ефект фізичної активності. Бо «важливий не лише рух — значення, досвід і атмосфера мають не менше значення», як резюмує О’Коннор.