Нове датування списів змінює образ неандертальців

Дослідження оновленого віку списів із Шенінгена змінює уявлення про когнітивні та соціальні здібності неандертальців 200 000 років тому.

Археологічні розкопки в Шенінгені (Німеччина) дали світові унікальні дерев’яні списи, створені неандертальцями. Попри початкову оцінку віку цих знарядь у 300–400 тисяч років, новітній аналіз вказує на їхнє походження з періоду близько 200 000 років тому. Цей висновок ґрунтується на прецизійному аналізі амінокислот у раковинах равликів, знайдених у тому ж осадовому шарі. Дослідники наголошують на винятковості колекції: це єдина повністю збережена дерев’яна зброя палеоліту.

Нові дані суттєво змінюють хронологію розвитку неандертальців, відкриваючи їх як високорозвинене суспільство. За словами археолога Джарода Хатсона з Лейбніцького центру археології: «Списи з Шенінгена — це переконливий доказ існування складних стратегій полювання, що потребували когнітивної гнучкості». Ці мисливські дії свідчать про високий рівень комунікації, планування та соціальної кооперації. Така організація полювання ставить під сумнів застаріле уявлення про неандертальців як примітивних істот.

Місце знахідки також дало рештки понад п’ятдесяти коней, що підтверджує використання ландшафту для засідок. Дослідники припускають, що це було місце цілеспрямованого й багаторазового полювання з засідки. Списи з ялини й сосни вказують на ретельно підібраний матеріал, а також на знання аеродинаміки та балансу. У звіті підкреслено: «Полювання в Шенінгені, вірогідно, було повністю спільним, мотивованим спільними цілями».

Це відкриття зменшує часову прірву між неандертальцями та ранніми Homo sapiens, які з’являються в Африці приблизно в цей же час. Воно також дає рідкісний погляд на ранню поведінку неандертальців, що досі була відома лише з пізніших археологічних культур. Високий рівень координації та успішне полювання засвідчують, що неандертальці не лише виживали, а й розвивали складні форми соціального життя.