Нове дослідження ставить під сумнів сліди життя на Енцеладі

Астробіологи отримали несподіваний результат у дослідженнях Енцелада — крижаного супутника Сатурна, який давно вважається одним із найперспективніших місць для пошуку життя в Сонячній системі.

Органіка: океан чи радіація?

Досі вважалося, що органічні молекули у водяних струменях Енцелада походять із його підповерхневого океану. Але нові експерименти показали: радіація Сатурна може створювати ті самі сполуки просто на крижаній поверхні супутника. Це означає, що частина виявлених «біогенних підказок» може не мати стосунку до океану.

Доктор Ґрейс Річардс з INAF пояснила: «Хоча виявлення складних органічних молекул залишається важливою підказкою, результати свідчать, що хімічні процеси, спричинені радіацією, також можуть створювати ці молекули».

Як перевіряли гіпотезу

У лабораторії HUN-REN в Угорщині дослідники відтворили умови поверхні Енцелада: крижаний зразок, що складався з води, метану, вуглекислого газу й аміаку, охолодили до -200 °C та обстріляли іонізованими частинками. У результаті виникли оксид вуглецю, ціанати, амоній і навіть попередники амінокислот — молекул, з яких утворюються білки.

Ці ж сполуки виявлені і на поверхні, і в хмарах Енцелада, що посилює аргумент на користь «радіаційної хімії».

Виклики для пошуку життя

Тепер ключовим завданням стає відокремити молекули, що утворилися в океані, від тих, що виникли під дією радіації. Без цього складно зробити висновки про реальну біологічну придатність океану.

Майбутні місії — наприклад, запропонована ESA у програмі Voyage 2050 — мають відповісти на це питання, можливо, взявши проби безпосередньо з поверхні чи навіть з океану.

Загадка Енцелада ускладнилася: замість прямої підказки про життя ми маємо подвійний сигнал, який може походити як із глибин океану, так і з поверхневих радіаційних реакцій.