новий засіб для лікування кишкового болю

Австрійські та австралійські дослідники створили стабільний аналог окситоцину, який ефективний при пероральному застосуванні та демонструє виражений знеболювальний ефект, відкриваючи перспективи лікування хронічних захворювань кишечника.

Хронічний біль у животі є одним із найбільш виснажливих симптомів захворювань кишечника, таких як синдром подразненого кишківника (СПК) або запальні захворювання кишечника (ЗЗК). Ці патології вражають понад 10% населення світу, значно знижуючи якість життя. Існуючі знеболювальні засоби, зокрема нестероїдні протизапальні препарати або опіоїди, часто є неефективними та викликають серйозні побічні ефекти, що ускладнює лікування. Новий підхід, розроблений на основі модифікованого окситоцину, пропонує інноваційне рішення.

Окситоцин, гормон і нейропептид, який відомий своїм впливом на емоційний стан та репродуктивну функцію, також експресується у шлунково-кишковому тракті. Його рецептори (OT-рецептори) залучені до регуляції скоротливості кишечника, запальних процесів, цілісності епітелію та сприйняття абдомінального болю. Однак природний окситоцин швидко руйнується у кишковому середовищі, що обмежує його терапевтичний потенціал.

Дослідники з Віденського та Аделаїдського університетів модифікували молекулу окситоцину для підвищення її стабільності у кишковому вмісті. Застосувавши раціональний дизайн лігандів, вони створили 28 аналогів окситоцину, тестуючи їх на стабільність, спорідненість до OT-рецепторів і селективність. Оптимальна сполука, названа “номер 26”, показала час напівжиття понад 24 години в кишковому середовищі, при цьому її селективність до OT-рецепторів була у 20 000 разів вищою, ніж до рецепторів вазопресину.

Ефективність сполуки була перевірена на мишачій моделі хронічної вісцеральної гіперчутливості. Препарат значно знижував больову реакцію на розтягнення кишечника, пригнічуючи як гіпералгезію (посилену чутливість до болю), так і алодинію (біль у відповідь на безболісний стимул). Введення препарату у товсту кишку забезпечувало зниження больової відповіді на 45% у високій дозі, а пероральне застосування — на 26%. Важливо, що побічні ефекти не спостерігалися.

Науковці зазначають, що модифікований окситоцин діє за неопіоїдним механізмом, що робить його більш безпечним у порівнянні з традиційними анальгетиками. Це відкриття має великий потенціал для розробки нових препаратів для лікування хронічних захворювань кишечника, таких як СПК або ЗЗК, у людей.

Попередні дослідження також показали, що хронічні запальні захворювання кишечника можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком серцевої недостатності, що ще більше підкреслює важливість ефективної терапії. Отримана модифікація окситоцину є першим кроком до створення препаратів, які одночасно знижують біль та модулюють системні запальні процеси.