Паразит від кота лізе в мозок і ламає тебе зсередини!

Паразит Toxoplasma gondii, що часто передається через котів, здатен порушувати комунікацію між нейронами і змінювати мозкову функцію.

Як паразит втручається у роботу мозку

Toxoplasma gondii – мікроскопічний паразит, який відомий здатністю викликати токсоплазмоз у тварин і людей. Нове дослідження показало, що навіть невелика кількість заражених нейронів здатна викликати суттєві зміни в мозкових процесах. «Навіть жменька заражених нейронів може змінити нейрохімічний баланс мозку», – каже Емма Вілсон з Університету Каліфорнії. Особливу роль у цих процесах відіграє зниження виробництва позаклітинних везикул (ЕВ), які є основними каналами міжклітинної комунікації.

Вчені дослідили нейрони мишей у лабораторних умовах та в живих організмах. Виявилось, що заражені клітини виробляють менше ЕВ, а їхній склад відрізняється від тих, що продукують здорові нейрони. Це впливає на астроцити – гліальні клітини, які підтримують гомеостаз мозку. Як наслідок, відбуваються імунні зміни та порушується транспорт глутамату, що є потенційною причиною судом та пошкодження нервової тканини.

Наслідки токсоплазмозу для здоров’я людини

T. gondii є одним із найуспішніших паразитів, здатним уражати більшість теплокровних істот. Проте розмножується він виключно у котах. Дослідження показують, що заражені організми, наприклад, гризуни, починають шукати контакт із котами, що збільшує шанси паразита на передачу. У людини токсоплазмоз найчастіше виникає через споживання недовареного м’яса або контакт із котячими екскрементами.

Хоча 10–30% людей у США можуть бути інфікованими, у більшості симптоми відсутні. Однак у пацієнтів із ослабленим імунітетом, немовлят та вагітних жінок інфекція може викликати серйозні ускладнення. Нове дослідження доводить: «Паразит може відігравати більшу роль у неврологічних та поведінкових станах, ніж ми вважали раніше».

Як захиститися від паразита

Важливо розуміти, що хоча токсоплазмоз не завжди проявляється клінічно, його вплив може бути глибшим на клітинному рівні, ніж передбачалося раніше. Саме зниження вироблення ЕВ, зміни у гліальних клітинах і надлишок глутамату створюють ризики розвитку хронічних нейродегенеративних процесів.

Найкращою профілактикою є ретельне приготування м’яса, миття рук після контакту з тваринами, особливо після прибирання котячого туалету. «Наш мозок має вбудований захист, який може розпізнавати і реагувати на нейрони, заражені T. gondii», – підкреслює Вілсон. Вивчення цих процесів може призвести до нових методів лікування і профілактики для найвразливіших категорій населення.

Значення відкриття для науки

Робота команди Вілсон, опублікована в журналі PLOS Pathogens, стала важливим кроком до розуміння невидимого впливу паразитів на мозок. Її результати допомагають пояснити, чому токсоплазмоз може впливати не лише на фізіологію, а й на поведінку. Такі відкриття формують нові підходи до дослідження нейроінфекцій та ролі мікроорганізмів у розвитку психоневрологічних станів.