Під Великим Солоним озером — прихована водна система

Дивовижні кургани в затоці Фармінгтон виявили розгалужену систему підземних прісноводних джерел під Великим Солоним озером.

Незвичні форми на дні озера — слід підземного тиску

На мілководді південно-східного узбережжя Великого Солоного озера з’явилися підозрілі куполоподібні кургани, вкриті очеретом, які зацікавили геологів Університету Юти. Професор Білл Джонсон з’ясував, що саме через ці пагорби під тиском проривається прісна підземна вода. «Ми виявили, що гідравлічний напір зростає із глибиною, штовхаючи воду вгору», – зазначив він.

Дані з п’єзометрів і повітряної електромагнітної зйомки свідчать про наявність великого резервуара прісної води під дном озера, що живить численні оазиси, замасковані серед солончаків. Глибина джерел може сягати до 10 000 футів.

Геофізичне зондування відкриває новий пласт знань

У лютому 2025 року для картографування підземних потоків Джонсон запросив канадську компанію Expert Geophysics. Вертоліт з підвішеним електромагнітним кільцем створив 3D-зображення структури дна, що дозволило виявити зони із підвищеним вмістом прісної води.

«Це дає нам спектр магнітних полів, з яких ми будуємо структуру під землею», — пояснює геофізик Джефф Сандерсон. У такий спосіб дослідники виявили, що прісна вода з’являється навіть далеко від берегової лінії, що змінює уявлення про підземний гідрологічний баланс озера.

Можливість відновлення озера, але з обережністю

Раніше вважалося, що підземні води становлять лише 3% гідробалансу озера, проте нові дані вказують на до 12%. Це відкриває перспективу використання цих вод для зволоження відкритих ділянок дна, де через випаровування утворюється шкідливий пил.

Проте вчений застерігає: «Це дуже крихкий ресурс. Ми повинні розуміти його, перш ніж експлуатувати». Дослідницька група разом із колегами Кіпом Соломоном та Майклом Ждановим працює над вивченням ізотопного віку вод і моделюванням питомого опору ґрунтів.

Вода, що піднімається з глибини, оживлює екосистему

Дослідження підтверджує, що в центрі курганів вода чистіша, ніж на їхньому краю. Це означає, що саме в центрі відбувається вихід підземної прісної води, а на периферії вона лишається заблокованою. Кургани не лише свідчать про підземну активність, а й створюють умови для зростання очерету, який витягує воду й водночас стабілізує донні структури.

Білл Джонсон вважає, що подібних утворень може бути сотні по всьому дну озера, що свідчить про існування грандіозної підземної водопровідної системи. Вивчення її обсягу, походження та динаміки — ключ до розуміння того, як стабілізувати екосистему Великого Солоного озера без шкоди для водно-болотних угідь.