У четвер, 28 серпня, у Мистецькому дворику у Хмельницькому підбили підсумки проєкту «Сила поруч: жінки, які тримають тил», що тривав протягом двох місяців на теренах області. Захід об’єднав учасниць проєкту, його організаторів та ідейних натхненників, громадських активістів.
8 жінок, 8 історій, 8 тижнів напруженої, подекуди виснажливої та дуже емоційної роботи над проєктом вже в минулому. І, здавалося б, протягом цього часу було сказано все, що хотілося сказати. Однак люди, які були долучені до його реалізації, знайшли ще якісь нові та проникливі слова, аби подякувати тим, хто їх зібрав, утворивши нову спільноту, об’єднану спільною метою, та тим, з ким вони пліч-о-пліч, хоч іноді й на відстані, працювали протягом всього цього часу.
Про що проєкт «Сила поруч: жінки, які тримають тил»?
Він – про жінок, які через війну змушені жити в новій реальності, підлаштовуватися під неї та, що набагато важливіше та складніше, підлаштовувати під неї інших. В першу чергу – своїх близьких. І в другу, не менш важливу чергу, вчити цього інших.
В рамках проєкту його учасниці отримували психологічну підтримку, відвідували арттерапевтичні заходи, а ще мали ресурсні виїзди – на лавандове поле у село Марківці та на конеферму у село Пашківці.
Хто героїні проєкту?
Ольга Тайбасарова – дружина, яка дочекалися з полону чоловіка. А перед цим змушена була тікати з дітьми з обпаленого російськими нещадними бомбардуваннями Маріуполя. Яна Білань – дружина загиблого захисника, яка сама виховує трьох маленьких доньок, наймолодша з яких знатиме свого батька лише з фото та відео. Тетяна Гуранська – тренерка, яка готує ветеранів до «Ігор нескорених», разом з ними радіє перемогам та вчиться сама і вчить своїх підопічних сприймати поразки. А ще вона безмежно любить коней. Лілія Аршинова – арт-терапевтка, один з братів якої повернувся з війни, втративши ногу, але не втратив при цьому почуття гумору. Елла Мусаєва – матір захисника, який пройшов полон, і знову повернувся на фронт, бо «Війна не закінчена, мамо». Юлія Устьян – громадська активістка, яка втратила першого чоловіка під час АТО, але знайшла в собі сили жити далі, ламати стереотипи і, головне, надихає на це інших. Олена Чорненька – сексологиня та фахівчиня з супроводу ветеранів, яка вчить військових, котрі повертаються з фронту, та їхніх супутниць по життю відновлювати інтимні стосунки та не боятися говорити про те, про що говорити нібито не заведено. Вікторія Капустіна – дружина військовослужбовця, який на війні втратив ногу, а їй, як матері довелося пройти чи не найважче випробування – підготувати свого маленького сина до того, що «тато повернеться додому інакшим».
Багато це чи мало історій, аби показати наслідки, які принесла в Україну війна? Тут важко сказати. Таких історій за понад три роки повномасштабного вторгнення в країні – тисячі. Кожна з них по-своєму особлива, але всі вони у чомусь схожі. І це, напевно, було найскладніше для організаторів проєкту – зібрати такі історії, які показали б життя жінок в тилу у всьому його розмаїтті складнощів, викликів та, попри все, надії та віри.
Реалізовувала проєкт «Сила поруч: жінки, які тримають тил» громадська організація «Подільський діалог». Інформаційну підтримку здійснювали сайт «Поділля NEWS» та YouTube-канал «Наголос», де, власне, представлені у форматі подкастів історії всіх восьми героїнь, з якими спілкувалася журналістка сайту Ольга Нікітіна. Саме вона, готуючись до ефірів та проводячи їх, пропустила через себе всі вісім історій, фактично переживши і біль, і відчай, і надію героїнь проєкту, виклавшись на повну. Попри це, проводячи підсумковий захід, Ольга знайшла особливі емоційні та щирі слова для кожної зі своїх співбесідниць, розчуливши присутніх на заході гостей.
На згадку про проєкт кожна його героїня отримала пам’ятне фото. Люди, які втілювали цей проєкт у життя, – отримали подяки. А ще – розуміння, що історія під назвою «Сила поруч: жінки, які тримають тил» далека від завершення, адже навколо ще так багато жінок, яким є що сказати та є чим поділитися, аби надихнути інших та надихнутися самим. Адже недарма, так би мовити, під завісу заходу одна з героїнь проєкту сказала: «Вісім – це не просто цифра. Якщо подивитися на неї під іншим кутом зору, вона перетвориться на нескінченність». А отже – попереду ще багато роботи та багато нових історій.
Нагадаємо, історії героїнь проєкту «Сила поруч: жінки, які тримають тил» можна прочитати за посиланнями:
Переглянути подкасти на каналі «Наголос» можна за посиланням на плей-лист.
Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook
