Відкриття нового седноїда 2023 KQ14 поглиблює дискусію про можливу наявність Дев’ятої планети, ставлячи під сумнів її вплив на орбіти транснептунових об’єктів.
Астрономи виявили новий об’єкт — 2023 KQ14 — за допомогою телескопа Subaru на Гаваях. Цей об’єкт відноситься до класу “седноїдів” — небесних тіл, що мають віддалені орбіти за межами гравітаційного впливу Нептуна. Його орбіта надзвичайно витягнута: від найближчої точки до Сонця (71 а.о.) до найдальшої (433 а.о.). Для порівняння, Нептун обертається на відстані лише 30 а.о.
Чому це важливо для гіпотези про Дев’яту планету
На відміну від попередніх об’єктів, 2023 KQ14 демонструє стабільну орбіту, не залежну від можливого гравітаційного впливу великої планети. Це вже четвертий відомий седноїд із подібними характеристиками. Якщо Дев’ята планета справді існує, вона, як зазначають дослідники, “ймовірно повинна знаходитись на відстані понад 500 а.о. від Сонця”. Це робить її виявлення надзвичайно складним навіть для найкращих телескопів.
Теорія про дев’яту планету знову набула популярності у 2016 році, коли астрономи Костянтин Батигін та Майк Браун запропонували її як пояснення дивних орбіт транснептунових об’єктів у Поясі Койпера. За їхніми словами, “на їхню орбіту має впливати щось із великою гравітаційною силою”, що свідчить про існування планети, в кілька разів масивнішої за Землю.
Виклики для підтвердження гіпотези
Одним із головних контраргументів є обмеженість спостережень. Тіла в Поясі Койпера мають орбітальні періоди у десятки тисяч років, а сучасна астрономія досліджує ці зони лише кілька десятиліть. Наприклад, 2017 OF201 має орбіту приблизно 24 000 років. Такий часовий масштаб не дозволяє повноцінно спостерігати гравітаційні взаємодії.
“Наразі немає інших пояснень ефектів, які ми спостерігаємо”, — підкреслив Браун у 2024 році, — “дуже малоймовірно, що P9 не існує”.
Проте відкриття 2023 KQ14 і подібних седноїдів може ослабити обґрунтованість теорії. Якщо їхні орбіти не демонструють аномалій, це означає, що або Дев’ята планета перебуває ще далі, або її взагалі немає. Існують також альтернативні гіпотези: кільце уламків, яке створює колективний гравітаційний ефект, або навіть мініатюрна чорна діра, що ховається в темряві Сонячної системи.
Технічні обмеження в пошуку
Космічний апарат New Horizons, який досліджував Плутон, не здатен дістатись до потенційної Дев’ятої планети в прийнятні терміни. “Космічному апарату знадобиться 118 років, щоб пролетіти достатньо далеко”, — зазначено в дослідженні. Тож єдиною надією залишаються наземні та космічні телескопи.
Сучасні спостереження покращуються, і нові об’єкти продовжують відкриватися. Чим більше даних про седноїди ми маємо, тим точніше можна змоделювати динаміку зовнішньої Сонячної системи.
Майбутні перспективи дослідження
Попри суперечки, гіпотеза дев’ятої планети стимулює активний пошук і вдосконалення технічних можливостей астрономії. Якщо її не знайдуть, це теж буде важливе відкриття — воно змусить переглянути уявлення про формування орбіт у Поясі Койпера.
Але, як зазначає Ян Віттакер, “щось масивне все ще може ховатися в тіні нашої Сонячної системи”. У найближчі роки, із запуском нових обсерваторій, як-от Vera C. Rubin Observatory, вчені матимуть змогу спостерігати далекий космос із безпрецедентною точністю.
Чи з’явиться Дев’ята планета з мороку? Час (і ще трохи космічного пилу) покаже.
#Планета #зникає #Космос #відкрив #новий #слід #темряві
Source link
