Планета K2-360b могла втратити оболонку через зірку

Нове наукове дослідження виявило, що біорозкладні пластикові пакети на основі крохмалю, які часто рекламуються як екологічно безпечна альтернатива традиційним поліетиленовим пакетам, можуть мати негативний вплив на здоров’я людини.

Багато споживачів обирають біорозкладні пакети, вважаючи їх безпечнішими для довкілля. Ці продукти часто супроводжуються гаслами про порятунок планети. Проте дослідники з Південно-Східного університету Китаю виявили тривожні результати. Біорозкладний пластик може становити неочікувану загрозу для здоров’я людини.

Традиційні пластикові пакети на нафтовій основі розкладаються надзвичайно повільно. Вони залишаються в навколишньому середовищі сотні років. Альтернативи на основі крохмалю були розроблені для швидшого розкладання та зменшення забруднення.

Методологія дослідження та результати

Дослідники провели експеримент з лабораторними мишами для оцінки потенційних ризиків. Вони розділили піддослідних тварин на три групи по п’ять особин. Перша група отримувала звичайну їжу без додавання пластику.

Друга та третя групи споживали їжу з різними концентраціями мікропластику на основі крохмалю. Дослідники розрахували дози, щоб відповідати рівню щоденного споживання людини. Експеримент тривав три місяці.

Результати виявились тривожними для прихильників біорозкладних матеріалів. У мишей, які споживали частинки біопластику, виникли численні проблеми зі здоров’ям. Професор Юн Фенг Денг, співавтор дослідження, зазначає: “Біорозкладний пластик на основі крохмалю може виявитися не таким безпечним і корисним для здоров’я, як спочатку передбачалося”.

Аналіз тканин показав пошкодження декількох органів тварин. Найбільш вразливими виявились печінка та яєчники. Також спостерігались порушення молекулярних біомаркерів, пов’язаних з метаболізмом цукру та жирів.

Додаткові побічні ефекти та подальші дослідження

Дослідники виявили значний дисбаланс кишкових бактерій у мишей, що споживали біопластик. Ці зміни можуть впливати на біологічний годинник організму. Професор Денг підкреслює: “Тривалий вплив низьких доз мікропластику на основі крохмалю може призвести до широкого спектру наслідків для здоров’я, зокрема, до порушення циркадних ритмів і порушення метаболізму глюкози та ліпідів”.

Команда науковців опублікувала свої результати в Журналі сільськогосподарської та харчової хімії. Вони наголошують на необхідності подальших досліджень. Особливої уваги потребує вивчення процесів розпаду біорозкладних частинок всередині організму.

Безпека біопластику вимагає ретельнішої оцінки перед його широким застосуванням у харчовій промисловості. Це особливо актуально для пакувальних матеріалів, які безпосередньо контактують з продуктами харчування.

Інше дослідження, проведене Іспанською національною дослідницькою радою, підтверджує ці занепокоєння. Вчені тестували три типи пакетів: компостований з рослинного крохмалю, перероблений пластиковий та звичайний пластиковий.

Порівняльний аналіз різних типів пакетів

Спантеличуючим результатом іспанського дослідження стала відсутність токсичності у звичайних поліетиленових пакетів. Натомість біорозкладні пакети демонстрували високий рівень токсичності для риб’ячих клітин.

Сінта Порте, провідний автор дослідження, відмітила неочікуваний характер результатів: “Ми були здивовані, що клітини, які зазнали впливу звичайних поліетиленових пакетів, не виявили жодних ознак токсичності”. Дослідники висловили припущення щодо причин токсичності.

За їхньою гіпотезою, виробники можуть додавати спеціальні хімічні добавки для забезпечення біорозкладності пакетів. Саме ці добавки можуть виявитися особливо токсичними для живих організмів.

Варто зазначити, що проблема пластикового забруднення залишається критичною. У Великій Британії запровадження плати за пластикові пакети у 2015 році зменшило їх використання на 98 відсотків. Середньостатистичний британець тепер купує лише два одноразових пакети на рік.

Дослідження підкреслює складність екологічних рішень. Заміна одного проблемного матеріалу іншим вимагає всебічного аналізу. Наукові результати свідчать про необхідність обережного підходу до впровадження нових матеріалів у повсякденне життя.