Простір-час — лише модель? Фізики ставлять під сумнів

Нове дослідження підкреслює, що простір-час не є реальною сутністю, а лише зручною моделлю для опису подій і відносин між ними.

У фізиці простір-час визначають як «безперервний набір подій», що включає і місце, і час кожного явища — від Великого вибуху до майбутніх космічних змін. Це не об’єкт, а карта, яка дозволяє каталогізувати явища та будувати прогнози. «Події не існують, вони відбуваються», — наголошує автор статті Даріл Янзен, підкреслюючи відмінність між речами, що тривають у часі, та явищами, які лише відбуваються в певний момент.

Філософські теорії часу часто плутають опис і реальність. Етерналізм вважає, що всі події завжди існують; презентизм обмежує існування лише теперішнім, тоді як концепція «зростаючого блоку» визнає і минуле, і сучасність, але ще не майбутнє. Усі ці підходи схильні трактувати події як речі, що існують у просторі, хоча насправді мова йде про відносини між ними. «Аналізуючи простір-час, точніше сказати, що події відбуваються в існуючому світі, а не існують самі по собі», — йдеться у статті.

Важливою є і фізична інтерпретація. Теорія відносності оперує чотиривимірним континуумом, але це математичний інструмент, а не твердження про реальне існування такої сутності. Світові лінії, які показують рух об’єктів у просторі-часі, є зручним способом організації інформації, а не доказом «матеріальності» часу.

Янзен підкреслює, що визнання різниці між «існуванням» і «відбуванням» подій розв’язує парадокси подорожей у часі. Парадокси виникають лише тоді, коли події уявляють як місця, до яких можна повернутися. Насправді ж вони не зберігаються, а лише трапляються.

Таким чином, простір-час не є об’єктивною річчю у світі, а потужною мовою опису відносин і закономірностей. «Якщо ми перестанемо говорити, що події — і простір-час — існують, ми відновимо концептуальну ясність, не пожертвувавши жодним прогнозом», — робить висновок автор.