Це найдавніший артефакт серед подібних на території України і нині його вперше виставили на публічний огляд в музеї Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура».
Шматочок тканини часів Трипілля, якому декілька тисяч років, і який був віднайдений на Хмельниччині, експонують Державному історико-культурному заповіднику «Трипільська культура», що на Черкащині. Це найдавніший артефакт серед подібних на території України і показали його на широкий загал вперше, зазначають в заповіднику. Додають, що фрагмент тканини трипільської епохи настільки унікальний, що постійно перебуває у сховищі.
Унікальний артефакт можна побачити серед інших на археологічній виставці про знання та уявлення про ткацтво на землях України у добу енеоліту (V-IV тисячоліття до нової ери).
Як розповідають в заповіднику площа цього фрагменту трипільської тканини – менше 2-х квадратних сантиметрів. Знахідка походить з трипільського поселення, що у Великій Слобідці на Кам’янеччині. Датують його 4600-4400 роками до нової ери.
«Знайдена тканина була у господарській ямі, – розповідають в заповіднику. – Точніше, в глиняній обмазці, яка, найчастіше, походить від залишків трипільських жител. Серед інших фрагментів випаленої глини та кісток лежала у ній і ця тканина. Всередині випаленої обмазки, без доступу кисню, вона і збереглася».
Площа цього фрагменту трипільської тканини – менше 2-х квадратних сантиметрів. Знахідка походить з трипільського поселення, що у Великій Слобідці на Кам’янеччині. Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура»
Як зазначають в заповіднику, знайшли шматочок трипільської тканини археологи експедиції Інституту археології Національної академії наук України під керівництвом Тамари Мовші. І було це у далекому 1971 році.
«Цей маленький фрагмент тканини є найдавнішим артефактом серед подібних на території України. Дивує щільність ниток на сантиметр. Їх двадцять! Це, до речі, перше публічне представлення фрагмента тканини», – зазначають у заповіднику.
Додають, що нитку для такої тканини потрібно було витягати і формувати із пучка клоччя з допомогою веретена. Довгий час веретено складалося з двох частин – тонкої довгої палички і прясла, у вигляді коліщатка з отвором посередині. Найчастіше прясла були керамічними і збереглися до нашого часу.
Також на виставці експонують відбитки тканини на денцях керамічного посуду. Фото: Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура»
А про те, що трипільці мали вертикальні ткацькі станки говорять численні знахідки керамічних відтяжок – грузил, які натягували на них пучки ниток. Так само серед знайдених артефактів, на трипільських поселеннях, є голки та шила з кісток.
Також на виставці експонують відбитки тканини на денцях керамічного посуду. Музейники зазначають, що інколи, під час виготовлення, гончар формував його дно прямо на шматку тканини. Далі горщик випікався до стану кераміки і, не дивлячись на тисячоліття, зберіг ці відбитки. Такі знахідки нечасті й вважаються рідкісними.
Унікальний артефакт, знайдений на Хмельниччині, можна побачити серед інших на археологічній виставці про знання та уявлення про ткацтво на землях України у добу енеоліту (V-IV тисячоліття до нової ери). Фото: Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура»
Читайте також: Унікальну плиту зі згадкою про османського султана знайшли у селі на Хмельниччині
