Сотні супутників Starlink сходять з орбіти через Сонце

Сонячна активність у піковій фазі 25-го циклу спричиняє масове сходження супутників Starlink з орбіти через посилення атмосферного опору.

У період з 2020 по 2024 рік команда під керівництвом астрофізика Денні Олівейри з NASA дослідила 523 повернення супутників Starlink. Вчені встановили пряму залежність між кількістю повернень та інтенсивністю сонячної активності. Як зазначають автори, «інтенсивна сонячна активність поточного сонячного циклу вже мала значний вплив на повернення супутників Starlink». Наразі ми перебуваємо на піку 25-го сонячного циклу, який хоч і не рекордний, але значно інтенсивніший, ніж очікувалося.

Сонячний цикл — це періодичне, приблизно 11-річне, коливання магнітної активності Сонця, що включає спалахи та корональні викиди маси. Ці явища, вдаряючи по верхніх шарах атмосфери, спричиняють її розширення. Внаслідок цього зростає опір супутників на низькій навколоземній орбіті, що змушує їх коригувати траєкторії або падати. За словами дослідників, «зараз найбільше супутників на низькій орбіті, як і найвища сонячна активність в історії спостережень».

Особливо цікавим є те, що більшість повернень відбувалися не під час сильних геомагнітних бур, а при слабких магнітних умовах. Це свідчить про кумулятивний ефект опору, коли супутники поступово втрачають висоту. «Орбіти цих супутників не були знищені одним ударом, а погіршувалися з часом», — пояснюють автори. Наприклад, у 2024 році кількість повернень зросла до 316, що значно перевищує попередні роки.

Дослідження має важливе практичне значення для майбутніх місій. Зібрані дані дозволяють створити точніші моделі орбітального опору. «Наші результати є багатообіцяючими… для вдосконалення моделей орбітального опору під час геомагнітних бур», — підсумовують науковці. Усі ці висновки можуть допомогти запобігти втратам супутників і зменшити ризик Кесслерівського каскаду — масових зіткнень на орбіті.