Старовинна Біблія натякає на початок нової епохи

У центрі уваги — Біблія 1818 року, що містить Старий і Новий Заповіт разом із Апокрифами — давніми текстами, чия канонічність досі викликає дискусії.

Цей примірник включає хронологічні таблиці, засновані на розрахунках архієпископа Джеймса Ашера (James Ussher), який у XVII столітті визначив дату створення світу — 4004 рік до н.е.. Він спирався на біблійні родоводи, вік патріархів і ключові події, наприклад, Потоп, і навіть вказав точну дату — 23 жовтня. Цей підхід отримав назву «хронологія Ашера» і став основою для багатьох пізніших видань Біблії.

Сумарно таблиці Біблії 1818 року охоплюють 5 789 років від створення світу до часу її друку. Дослідниця Кейла Ходжінс додає ще 208 років (до 2026 року), отримуючи майже 6 000 років історії людства. Така межа має значення в юдейських і християнських традиціях, де історія світу часто поділяється на сім «днів» — аналогічно до семиденного творіння. Шість «днів» — це час праці, боротьби й гріха, а сьомий — період спокою, оновлення або месіанського царювання.

«Це не кінець світу, а його оновлення», — твердять прихильники цієї концепції. Вони підкреслюють, що йдеться не про раптову катастрофу, а про перехід у нову духовну чи моральну епоху. Іноді це сприймають як кінець людської домінантності або початок Божественного управління. Інші ж трактують це як символічний відлік часу, що підштовхує до переосмислення духовних цінностей.

Науковці й теологи закликають бути обережними з апокаліптичними висновками. Вони зазначають, що хронологія Ашера — лише одна з історичних інтерпретацій, а не беззаперечна істина. Сучасна наука оцінює вік Землі у 4,5 мільярди років, тому більшість церков нині сприймають подібні обрахунки як метафоричні. «Біблія не дає точної дати кінця світу», — наголошують богослови.

Попри це, відео Ходжінс викликало активні обговорення в соцмережах. Користувачі публікують фото старих Біблій, порівнюють таблиці та обговорюють різницю в підрахунках. Дехто вбачає в цьому підтвердження настання визначального рубежу, а інші — нагадування про місце людини в масштабах вічності. У будь-якому разі, число 6 000 набуває не буквального, а культурного і духовного значення, яке резонує з людською потребою шукати сенс і межі історії.