У палеогенетичних дослідженнях відкрито новий напрям – вивчення давніх мікробних спільнот, що збереглися у рештках мамонтів віком понад мільйон років.
Міжнародна команда секвенувала 440 зразків із 483 досліджених, виявивши шість груп мікроорганізмів, які співіснували з мамонтами. Як підкреслив Бенджамін Гіне, «наші результати просувають дослідження мікробної ДНК на мільйон років назад, відкриваючи нові можливості для вивчення того, як асоційовані з хазяїном мікроби еволюціонували паралельно зі своїми господарями».
Серед знайдених бактерій були близькі родичі актинобактерій, пастерел, стрептококів та еризипелотриксів. Одна з форм пастерели генетично споріднена з патогенами, що й сьогодні викликають смертельні епізоотії у африканських слонів. Це дозволяє припустити, що й мамонти могли страждати від подібних інфекцій.
Особливо цінним стало часткове відновлення геному Erysipelothrix із решток степового мамонта віком 1,1 мільйона років. За словами авторів, це «найдавніша з відомих мікробних ДНК, пов’язаних із хазяїном». Том ван дер Валк пояснив: «отримання надійних даних про ДНК за більш ніж мільйон років було схоже на проходження по сліду, який постійно переписується».
Знахідки демонструють, що мікроби супроводжували мамонтів упродовж сотень тисяч років і на великих просторах. Вони могли відігравати роль у процесах адаптації, захворювань та навіть вимирання. Як зазначає Лав Дален, «ми можемо не тільки вивчати геноми самих мамонтів, але й починати досліджувати мікробні спільноти, які жили всередині них».
Отримані результати доводять: стародавні рештки зберігають унікальні біологічні відомості не лише про самих тварин, а й про їхніх симбіонтів та патогенів. Це відкриває новий вимір у вивченні здоров’я, екології та еволюційних викликів плейстоценових екосистем.
#кістках #мамонта #знайшли #найдавнішу #мікробну #ДНК
Source link
