У кольоровій пшениці виявили понад 500 поживних речовин

Кольорова пшениця виявилася значно поживнішою за білу, відкриваючи нові перспективи для здорового харчування та сільського господарства.

Рисунок 1 (a) Зрілі зерна 16 різних сортів кольорової пшениці, що використовувалися в цьому дослідженні. (b) Представлення класу поживних речовин, кількість кожного класу та відповідний коефіцієнт варіації (CV) розподілу. + означає середній КВ цих поживних речовин. Кольори відображають класифікацію відповідної поживної речовини. (в) Різниця у вмісті поживних речовин у зрілих зернах пшениці трьох кольорів. Статистична значущість визначена за допомогою t-критерію Стьюдента (р-значення < 0,05). Шестикутники представляють поживні речовини, якими багаті відповідні сорти пшениці. Різними кольорами позначено, як на рис. 1б. (d) Детальна інформація про поживні речовини, якими багата кольорова пшениця. (e) Порівняння вмісту десяти мінеральних елементів у зрілих зернах кольорової пшениці з білою пшеницею. Мінеральні елементи, позначені червоним кольором, вказують на те, що концентрація цих елементів у кольоровій пшениці була вищою, ніж у білій.

Дослідники з Хуажунського сільськогосподарського університету виявили 501 поживну речовину в зернах кольорових сортів пшениці, зокрема антоціани, флавоноїди, вітаміни групи В, а також залізо і цинк. Ці речовини мають антиоксидантні та протизапальні властивості, що важливо для профілактики хронічних хвороб. “Зелені зерна пшениці на стадії середини наливу були багатшими на понад 200 поживних речовин, ніж зрілі”, – йдеться у статті в журналі Seed Biology (DOI: 10.48130/seedbio-0025-0003).

Профілювання показало, що синя пшениця містить дельфінідин і мальвідин, тоді як фіолетова – ацильовані антоціани, які визначають яскраве забарвлення. Водночас вміст більшості нутрієнтів, включно з вітамінами та поліфенолами, знижується на пізніх стадіях дозрівання. Тому визначення оптимального часу збору врожаю є ключовим для максимізації користі для здоров’я.

“Дослідження визначило 21 ген-кандидат, відповідальний за синтез антоціанів”, – підкреслюють автори. Виявлені транскрипційні фактори родин MYB та bHLH можуть бути використані у біофортифікації, тобто генетичному вдосконаленні харчових культур.

Отримані результати є важливими для розробки функціональних харчових продуктів – здорових закусок, цільнозернового хліба та натуральних барвників, що стануть у нагоді для людей із серцево-судинними та метаболічними порушеннями.