Станіслав Марчук був родом зі села Крупець, а Василь Сапіташ — зі селища Лозове.
Вчора, 18 березня, жителі Крупецької громади Шепетівського району провели в останній шлях Станіслава Марчука. Після проходження реабілітації від важкої контузії воїн захворів на коронавірус. На жаль, ускладнення цієї хвороби забрало його життя. Того ж дня у з полеглим захисником прощалися й у Деражнянській громаді. Там місцеві жителі проводжали в останній шлях Василя Сапіташа.
За інформацією Крупецької сільської ради, Станіслав Марчук народився 07 вересня 1970 року. Був мешканцем села Крупець. Герой боронив Україну з 2015 року. Продовжував захищати рідну землю від російських окупантів і після початку повномасштабного вторгнення.
Під час виконання бойового завдання Станіслав Васильович отримав важку контузію. Проходив реабілітацію у тернопільському шпиталі. На жаль, опісля він захворів на COVID-19. Через ускладнення хвороби впав у кому й не приходячи до свідомості Станіслав Марчук у хмельницькому військовому госпіталі. Серце Героя зупинилося 15 березня.
Фото: Крупецької сільської ради
«Віддати шану воїну прийшли рідні, близькі, друзі, представники влади та жителі громади. Поховали Станіслава Марчука на Крупецькому кладовищі», — зазначили представники сільради.
Фото: Крупецької сільської ради
Фото: Крупецької сільської ради
Також 18 березня у селищі міського типу Лозове Деражнянської громади провели в останній шлях місцевого жителя Василя Сапіташа.
За інформацією пресслужби Деражнянської міськради, Василь Сапіташ воював у тих місцях, які люди називають пеклом. Потім тримав оборону вдома на теренах рідної Деражнянщини. Однак бажання бути з побратимами на передовій ніколи не покидало його гарячого серця. З перших днів повномасштабного вторгнення за його участі відправляли автомобілі військовим у східні регіони. Він був найкращим провідником, знав кожен маршрут, ніби щодня їздив тими небезпечними шляхами.
Фото: Деражнянської міської ради
«Пам’ятаю, як ми їхали із Василем у Херсон одразу після того, як його звільнили. Він був водієм, а я сидів праворуч від нього. Дорогою ми робили зупинки, виходили з авто і тоді Вася казав: «тут ми відступали», «тут тримали оборону», «а тут загинули мої хлопці». Він був надійним побратимом і Героєм. Він віддавав всього себе, аби допомогти іншим. Його ініціативність надихала, а легка рука вирішувала будь-які справи. Він назавжди залишиться у наших серцях, веселим, чесним і гідним сином України», — розповів міський голова Андрій Ковпак.
Фото: Деражнянської міської ради
Фото: Деражнянської міської ради
Читайте також: Втрати ворога на ранок 19 березня
