У Норвегії знайшли 75-тисячолітні рештки арктичних тварин

У норвезькій печері Арне Квамгротта виявлено залишки арктичної фауни віком 75 000 років, що розкривають унікальну картину життя в умовах кліматичних коливань.

Печера, розташована на узбережжі Північної Норвегії, містить рештки 46 видів тварин, включно з білим ведмедем, моржем, гренландським китом і лемінгами — останні до цього ніколи не фіксувалися в Скандинавії. “Ці відкриття дають рідкісний знімок зниклого арктичного світу”, — сказав доктор Сем Вокер з Борнмутського університету. Знахідки є найдавнішим задокументованим прикладом прибережної екосистеми Арктики в теплому періоді останнього льодовикового циклу.

Аналіз ДНК виявив, що родоводи цих популяцій не вижили після повернення суворіших умов. Команда дійшла висновку, що ці холодоадаптовані види мали обмежену здатність до міграції та зміни ареалу. “Це свідчить про те, як пристосовані до холоду види намагаються адаптуватися до великих кліматичних змін”, — наголошує Вокер. Печера розкриває не лише біорізноманіття, але й крихкість екосистем в умовах кліматичних трансформацій.

Присутність як морських, так і наземних тварин вказує на існування змішаного прибережно-континентального середовища. У печері знайдено також кістки прісноводної риби, що свідчить про наявність озер і річок у тодішній тундрі. Сезонна морська крига дозволяла співіснування видів з різними екологічними потребами — від гренландських китів до морських свиней, які уникають льоду.

“Ми маємо дуже мало доказів про арктичне життя у таких давніх періодах”, — зазначає професор Санне Боссенкул з Університету Осло. Вона підкреслює, що ці дані мають пряме значення для сучасного розуміння вразливості арктичної фауни. “І це холодоадаптовані види, тому, якщо їм було важко впоратися з холодними періодами в минулому, цим видам буде ще важче адаптуватися до потепління клімату”, — додає вона.

Печера була виявлена у 1990-х, але лишалася недослідженою до розкопок 2021–2022 років. Середовище 75 000-річної давнини було менш порушене, ніж сьогодні, тому сучасні тварини стикаються з ще більшими труднощами у пошуках нових ареалів. Цей випадок демонструє, що навіть незначні зміни температури можуть викликати колапс стабільних популяцій — урок, що стає критично важливим в умовах поточного глобального потепління.