У Східній Африці виявили два види гомінідів-ровесників

Дослідження розкриває факт співіснування двох ранніх гомінінів на одній території та в один час.

Учені встановили взаємозв’язок між «стопою Буртеле» та «скам’янілістю Люсі», використовуючи їх як ключові орієнтири для реконструкції ранньої еволюції. Люсі, знайдена у 1974 році, стала, за словами дослідників, «найповнішим з усіх знайдених досі скелетів». У 2009 році було описано інший екземпляр — загадкову стопу, виявлену поблизу Афарського рифту. Нові знахідки дали можливість уточнити, що вона не належала виду A. afarensis.

У 2015 році команда з Арізонського державного університету класифікувала стопу як частину виду Australopithecus deyiremeda. Reuters назвав той час «недостатньо вивченим періодом еволюції людини», що підкреслює складність еволюційних процесів. Два види рухались інакше — Люсі мала відведений великий палець, а Буртеле відштовхувався другим пальцем. Це показало, що форми двоногості були різноманітними.

Нові 25 зубів і щелепа дозволили описати A. deyiremeda докладніше. Стопа мала протиставний великий палець і гнучкі пальці, придатні для лазіння. У прес-релізі наголошувалось, що ранні гомініни демонстрували різні адаптації в межах одного середовища. Місцезнаходження Woranso-Mille стало унікальним для вивчення цього співіснування.

Ізотопний аналіз показав різні типи харчування двох видів. Хайле-Селассіє підкреслив: «вони здаються надзвичайно схожими за способом, у який вони росли». Розуміння руху та раціону допомагає оцінити, як види могли уникати конкуренції. Таке знання формує ширше бачення еволюційної взаємодії.

Дослідник також зазначив: «Якщо ми не розуміємо наше минуле, ми не можемо повністю зрозуміти сьогодення або наше майбутнє». Подібні кліматичні зміни вже відбувалися за часів A. afarensis та A. deyiremeda. Те, що відомо про їхнє виживання, може допомогти зрозуміти сучасні екологічні виклики.