Учені виявили бегемотів поруч із мамонтами

Нові відкриття спростовують усталені уявлення про поширення бегемотів у Європі в останній льодовиковий період.

Нове дослідження доводить, що бегемоти (Hippopotamus amphibius) — теплолюбні ссавці, які сьогодні живуть лише в Африці, — мешкали на території сучасної Німеччини разом із мамонтами приблизно 47 000–31 000 років тому. Це суперечить попереднім уявленням про те, що вони зникли з Центральної Європи ще 115 000 років тому. «Тепер ми повинні переаналізувати інші скам’янілості бегемотів, які традиційно відносять до останнього міжльодовикового періоду», — зазначає доктор Патрік Арнольд, перший автор дослідження.

Науковці з Університету Потсдама, музею Рейс-Енгельхорн і Центру археометрії Курта Енгельхорна застосували радіовуглецеве датування та аналіз давньої ДНК. Дослідження показало, що ці бегемоти належали до того самого виду, що й сучасні африканські, і мали надзвичайно низьку генетичну різноманітність, що свідчить про ізольовану популяцію. Незвичайне співіснування бегемотів і холодостійких тварин, таких як мамонти, демонструє локальні екологічні відмінності в умовах льодовикової епохи.

«Дивовижно, як добре збереглися кістки — це справжнє вікно в минуле», — підкреслює доктор Ронні Фрідріх. Знахідки походять із Верхнього Рейнського грабену — регіону, важливого для реконструкції давнього клімату Європи. Саме тут, у гравійних шарах, збереглися численні рештки, що дозволили науковцям відтворити картину життя в епоху зледеніння.

Професор Вільфрід Росендаль наголошує: «Це дослідження доводить, що льодовиковий період не був однаковим у всій Європі. Локальні умови могли створювати екосистеми, де виживали теплолюбні види». Таким чином, наукова спільнота отримує підстави для перегляду еволюційної хронології європейської фауни та її адаптацій до кліматичних змін.