Вчені назвали прості способи покращити психічне здоров’я

Дослідження Університету Кертіна виявило, що найефективніші методи зміцнення психічного здоров’я є доступними, безкоштовними та простими у впровадженні в повсякденне життя.

Міцне психічне здоров’я становить фундамент повноцінного життя. Воно допомагає долати стресові ситуації ефективніше. Регулярні прості практики захищають психологічний стан. Доступність таких методів робить їх особливо цінними для широкого загалу.

Австралійські науковці провели ґрунтовне дослідження серед 603 дорослих. Вони оцінили вплив 15 різних видів діяльності на психічне благополуччя. Використовувалися стандартизовані опитувальники для вимірювання результатів. Середній вік учасників склав 49 років, із майже рівним розподілом між чоловіками та жінками.

«Це не дорогі програми або клінічні втручання – це поведінка, яка вже є частиною життя багатьох людей», – зазначила професор Крістіна Поллард, провідна авторка дослідження. Вона підкреслює простоту та доступність ефективних практик для зміцнення психічного здоров’я.

Найефективніші практики

Соціальні контакти виявились найвпливовішим фактором психологічного благополуччя. Спілкування з іншими людьми від одного до шести разів на тиждень підвищило показники за шкалою WEMWBS на 5,8 бала. Щоденне спілкування збільшило цей показник аж на 10 пунктів. Така практика не потребує жодних фінансових витрат.

Перебування на природі посіло друге місце за ефективністю. Регулярні прогулянки на свіжому повітрі підвищили показники благополуччя на 2,99 бала. Щоденний контакт із природою збільшував цей показник до 5,08 бала. Природні середовища діють як потужний засіб відновлення психологічного балансу.

Інші корисні практики включають зустрічі з друзями та родиною. Також важливими виявилися фізична активність і духовні заняття. Діяльність, що вимагає зосередження та розумових зусиль, також сприяє благополуччю. Допомога іншим завершує перелік найефективніших методів.

«Регулярне спілкування з іншими людьми, навіть щоденна розмова, може мати помітний вплив на самопочуття», – підкреслила Поллард. Вона також відзначає важливість розумового перезавантаження через активності, що вимагають концентрації.

Дослідження використовувало дві методики оцінювання. Варвікська Единбурзька шкала психічного благополуччя (WEMWBS-14) вимірює суб’єктивний стан. Шкала психологічного дистресу Кесслера (K6) оцінює наявність негативних проявів. 93% учасників не виявили ознак психологічного дистресу.

Практичне застосування результатів

Науковці наголошують на важливості профілактичних заходів у сфері психічного здоров’я. Превентивні стратегії допомагають уникнути критичних станів. Підтримка здорових психологічних практик має стати пріоритетом. Довгострокові інвестиції в національні кампанії зі зміцнення психічного здоров’я вкрай необхідні.

«Йдеться про профілактику, а не лише про лікування – допомогти людям залишатися психічно здоровими до того, як вони досягнуть кризової точки», – підсумовує професор Поллард. Вона підкреслює важливість раннього втручання та підтримки.

Результати дослідження демонструють, що основи психічного благополуччя доступні кожному. Прості щоденні практики мають значний вплив на стан людини. Навіть мінімальні зусилля можуть призвести до відчутних покращень. Включення таких практик у повсякденне життя становить надійну стратегію збереження психічного здоров’я.