Вчені порахували дерева Землі і виявили майже втрачений ліс

Уявіть собі: на кожну людину на планеті припадає приблизно 390 дерев. За оцінками вчених, на Землі росте близько 3,04 трильйона дерев. Але найвражаюче не це, а те, що колись їх було майже вдвічі більше — і значну частину ми вже втратили. Про це розповідає аналітичний матеріал на порталі Interesting Engineering.

Що відомо коротко

• Сучасні оцінки говорять про 3,04 трильйона дерев на Землі — це близько 390 дерев на одну людину.
• Раніше вважали, що дерев лише близько 400 мільярдів, бо рахували їх переважно за супутниковими знімками.
• Нову оцінку отримали, поєднавши супутникові дані, штучний інтелект і понад 400 000 наземних вимірювань.
• За моделями, людство вже втратило приблизно 46% дерев від рівня до початку цивілізації.
• Щороку зникає понад 15 мільярдів дерев, і хоча частина відновлюється, загальна тенденція — довготривала втрата лісів.

Як порахувати трильйони дерев

Довгий час науковці дивилися на планету очима супутників. З орбіти добре видно, де є ліс, а де — пустеля чи поле. Але супутник бачить лише «зелену пляму», а не те, наскільки щільно в ній ростуть дерева. Це як дивитися на місто з висоти: видно квартали, але не кількість будинків у кожному.

У 2015 році міжнародна команда під керівництвом еколога Томаса Кроутера (Thomas Crowther) створила першу глобальну карту щільності дерев. Вони поєднали супутникові спостереження з сотнями тисяч польових вимірювань з усіх континентів, окрім Антарктиди. На місцях люди буквально рахували дерева на вибраних ділянках, а потім алгоритми штучного інтелекту «навчилися» переносити ці дані на всю планету.

Результат виявився приголомшливим: замість приблизно 400 мільярдів дерев, про які говорили раніше, вийшло близько 3,04 трильйона. Тобто попередні оцінки недооцінювали наші ліси майже у вісім разів.

Де на планеті ховається більшість дерев

Не всі ліси однакові. Найвища щільність дерев — у бореальних лісах півночі: це Канада, Аляска, Скандинавія, Росія. Там холодний клімат і великі масиви хвойних лісів, де дерева ростуть дуже щільно, наче голки в щітці.

Але найбільша загальна кількість дерев — у тропічних і субтропічних лісах Південної Америки, Центральної Африки та Південно-Східної Азії. Вони можуть бути трохи менш щільними, зате займають гігантські площі. Разом ці регіони містять понад 40% усіх дерев Землі.

Амазонський дощовий ліс сам по собі — це сотні мільярдів дерев і один із найнасиченіших життям лісових масивів планети.

Майже половина дерев уже зникла

Найбільш тривожний факт — не те, скільки дерев ми маємо зараз, а скільки вже втратили. За історичними моделями, з початку людської цивілізації Земля втратила близько 46% своїх дерев. Тобто майже кожне друге дерево, яке могло б рости сьогодні, вже знищене.

Причини знайомі: сільське господарство, розширення міст, вирубка лісу, видобуток корисних копалин, будівництво доріг та інфраструктури. Протягом тисячоліть ми перетворювали лісові ландшафти на поля, пасовища й урбанізовані території.

І процес триває. Щороку, за оцінками вчених, зникає понад 15 мільярдів дерев. Частину компенсують природне відновлення та програми заліснення, але загальна тенденція все одно спрямована вниз, особливо в тропіках, де зосереджена найбільша біорізноманітність.

Чому просто «посадити мільярд дерев» недостатньо

Останніми роками кампанії зі висаджування дерев стали популярною відповіддю на кліматичну кризу. Але науковці все частіше попереджають: проблема складніша, ніж здається на плакатах.

Молодим деревам потрібні десятиліття, щоб вирости й накопичити значні запаси вуглецю. До того ж багато «штучних» лісів — це плантації з однієї-двох порід. Вони зберігають менше вуглецю, підтримують менше видів тварин і гірше витримують посухи, хвороби та пожежі, ніж природні різноманітні ліси.

Дослідники наголошують: захист існуючих лісів часто дає значно більший екологічний ефект, ніж спроби відновити їх потім. Зрілі ліси вже виконують ключові функції — зберігають вуглець, регулюють опади, підтримують біорізноманіття, захищають ґрунти. Новим насадженням можуть знадобитися десятки років, щоб наблизитися до такого рівня, якщо вони взагалі колись його досягнуть.

Чи вистачить нам місця для ще більшої кількості дерев

Глобальне відновлення лісів — важливий інструмент у боротьбі зі зміною клімату, але воно не може замінити скорочення викидів парникових газів. Одна з оцінок показала: щоб компенсувати вуглець, що міститься лише у запасах викопного палива найбільших нафтових, газових і вугільних компаній, довелося б засадити деревами територію розміром приблизно з Північну та Центральну Америку разом.

На такому масштабі це просто нереалістично. Тому екологи все більше говорять про відновлення природних лісів там, де вони історично існували. Місцеві види дерев краще пристосовані до клімату, підтримують більше дикої природи й формують стійкіші екосистеми, ніж великі монокультурні плантації.

У багатьох випадках найефективніший крок — не садити нові дерева, а не допустити знищення тих, що вже ростуть. Збереження зрілих лісів може дати більший внесок у стабілізацію клімату та збереження видів, ніж будь-які рекордні показники висаджених саджанців.

Число, яке постійно змінюється

Оцінка у 3,04 трильйона дерев — це не остаточний «перепис населення» лісів, а найкраща на сьогодні наукова оцінка. Ліси постійно змінюються: дерева ростуть, гинуть, відновлюються або зникають через людську діяльність.

Нові супутникові місії та все складніші методи картування щороку уточнюють наше розуміння глобальних лісів. Але вже зараз зрозуміло головне: навіть за наявності трильйонів дерев ми вже втратили майже половину початкового лісового покриву планети.

Збереження того, що залишилося, і відновлення деградованих лісів може виявитися значно ціннішим, ніж гонитва за гучними цифрами висаджених саджанців.

FAQ

Ці 3,04 трильйона дерев — точне число чи лише приблизна оцінка?

Це найкраща на сьогодні наукова оцінка, а не точний підрахунок кожного дерева. Вона базується на поєднанні супутникових даних, наземних вимірювань і моделей, але ліси постійно змінюються, тому число неминуче рухоме.

Чому вчені так сильно помилялися в попередніх оцінках?

Раніше дослідники покладалися переважно на супутникові знімки, які показують площу лісу, але не кількість дерев під кронами. Лише коли до аналізу додали сотні тисяч наземних вимірювань і алгоритми штучного інтелекту, вдалося суттєво уточнити оцінку.

Чи можуть масові висаджування дерев зупинити зміну клімату?

Висаджування дерев може допомогти зменшити концентрацію вуглецю в атмосфері, але не здатне повністю компенсувати викиди від спалювання викопного палива. Для стабілізації клімату необхідне одночасне скорочення викидів і розумне відновлення природних лісів.

Чому акцент зміщується від посадки дерев до охорони існуючих лісів?

Зрілі природні ліси вже накопичили величезні запаси вуглецю, підтримують складні екосистеми й регулюють локальний та глобальний клімат. Новим насадженням потрібні десятиліття, щоб наблизитися до такої ролі, тому втрата старих лісів завдає набагато більшої шкоди, ніж може компенсувати швидка висадка саджанців.

🤯 Ми живемо на планеті трильйонів дерев, але водночас — на планеті, де майже половину цих дерев уже знищено. Це поєднання надзвичайного багатства й глибокої втрати змушує по-новому подивитися на ліси: не як на безкінечний ресурс, а як на крихку «зелено-коричневу оболонку» Землі, від якої залежить наше майбутнє.