Вчені пропонують шукати інопланетні зонди на Місяці

У найближчі роки науковці знову звертаються до ідеї, що розвинені цивілізації могли використовувати самовідтворювані зонди для дослідження Галактики, і ці апарати, можливо, вже відвідали Сонячну систему.

Концепція самовідтворюваних зондів і роль у SETI

Професор Алекс Еллері з Карлтонського університету припускає, що «деякі з цих зондів можуть працювати тут прямо зараз». На його думку, пошук позаземного розуму («Search for Extraterrestrial Intelligence» — SETI) має зосередитися не лише на радіосигналах, а й на техносигнатурах, тобто на штучних слідах діяльності інших цивілізацій. Еллері підкреслює, що Сонячна система — ідеальний полігон для такого пошуку, адже її простір досліджений лише частково.

Дослідник пояснює, що зонди фон Неймана є системами, здатними самостійно створювати свої копії, використовуючи місцеві ресурси. Завдяки цьому вони можуть колонізувати галактику без постійної підтримки з боку своєї цивілізації. Як зазначає Еллері, «самореплікація, 3D-друк і робототехніка дозволять людству побудувати подібні зонди раніше, ніж очікується». Він також пропонує обмежити кількість циклів відтворення, щоб уникнути сценарію, який учений називає гіпотезою Берсеркера, — коли машини виходять з-під контролю.

Мотивація створення міжзоряних апаратів

На думку Еллері, головною причиною міжзоряних досліджень є виживання виду. Це може бути реакцією на небезпеку знищення або на природні космічні процеси, як-от згасання зірки. Він пояснює: «Зонди інопланетян рухатиме прагнення вижити у своєму середовищі — чи то під час життя зірки головної послідовності, чи у випадку потенційної загрози».

Такі апарати мають значні переваги над біологічними істотами. Вони не залежать від запасів їжі чи кисню, не потребують життєзабезпечення та можуть добувати матеріали з навколишнього простору. Це робить їх універсальними дослідниками, які пристосовуються до будь-яких умов. Еллері підкреслює, що «усі необхідні ресурси можна отримати дорогою — з астероїдів, комет або міжзоряних тіл».

Етапи діяльності самовідтворюваних зондів

Професор визначає шість типових етапів діяльності таких апаратів. Спочатку вони шукають тіла, багаті на сировину, наприклад, астероїди чи супутники. Потім із цих матеріалів будують нові зонди для подальших досліджень. На третьому етапі вони створюють бази для відтворення, після чого починають масово реплікувати себе. П’ятий етап — глибоке дослідження системи, а шостий — виконання спеціальних завдань, зокрема будівництво циліндрів О’Ніла або ініціювання керованої панспермії, тобто поширення життя на інші планети.

Кожен із цих етапів може залишати помітні техносигнатури — сліди використання енергії, хімічних процесів чи сліди виробництва. Саме на такі ознаки, за словами Еллері, повинні орієнтуватися майбутні програми SETI.

Потенційні техносигнатури та роль Місяця

Еллери вважає, що Місяць є найімовірнішим місцем для базування зондів фон Неймана. Його поверхня містить багаті поклади металів — нікелю, заліза, кремнезему — та залишки астероїдних ударів. Учений зазначає, що «астероїдну переробку важко відрізнити від природних процесів, але Місяць може містити сліди виробничої діяльності».

Він висуває гіпотезу, що ці апарати могли використовувати ядерні реактори типу Magnox, які залишають специфічні ізотопні співвідношення торію-232, неодимію-144 і барію-137. Такі аномальні співвідношення ізотопів можуть стати ключовим індикатором штучного втручання. Еллері також припускає, що зонди могли залишити «артефакти, заховані разом з астероїдними ресурсами, які можна знайти лише після досягнення певного рівня технологічного розвитку».

Нові орієнтири для пошуку позаземного розуму

Професор закликає переорієнтувати зусилля SETI з пошуку радіосигналів на вивчення локальних ознак штучної активності. Він наголошує: «Сонячна система величезна і в основному недосліджена, а зонди можуть бути скрізь — у кратерах на Місяці, в астероїдному поясі чи поясі Койпера».

Такі підходи можуть бути реалізовані паралельно з планами NASA щодо створення сталої програми дослідження Місяця. Дослідники майбутнього зможуть одночасно шукати ресурси для видобутку та виявляти потенційні залишки іншої цивілізації. Еллері зазначає: «Якщо нас відвідали, то серед астероїдних металів може бути прихований подарунок — універсальна конструкторська машина, корисна для майбутнього освоєння Сонячної системи».

Висновок

Отже, концепція Алекса Еллері відкриває новий погляд на парадокс Фермі — питання, чому ми ще не знайшли інших розумних істот. Якщо самовідтворювані зонди справді існують, вони можуть уже бути поруч, залишаючи техносигнатури, які ми просто ще не навчилися помічати. Пошук цих ознак може стати не лише доказом існування позаземного розуму, а й кроком до усвідомлення місця людства у космічній еволюції.