Дослідження змін в Атлантичній океанічній циркуляції за останні 12 000 років дає тривожні сигнали щодо її майбутнього ослаблення через глобальне потепління.

Міжнародна команда вчених з Гейдельберзького та Бернського університетів уперше кількісно реконструювала Атлантичну меридіональну перекидну циркуляцію (AMOC) протягом усього голоцену. За словами доктора Йорга Ліппольда, “АМОК залишалася стабільною протягом більшої частини останніх 6 500 років”. Реконструкція базується на співвідношенні ізотопів торію і протактинію у морських відкладах Північної Атлантики.
AMOC, або атлантична меридіональна перекидна циркуляція, – це потужна система переносу тепла з тропіків на північ, яка формує кліматичні умови Європи. Вона включає Гольфстрім – ключовий елемент, що визначає погодні режими обох півкуль. Як пояснює Лукас Гербер, “будь-яке ослаблення цієї системи матиме серйозні наслідки для морських екосистем, опадів і глобального клімату”. Особливо вразливими є регіони, залежні від стабільного розподілу тепла й вологи.
Результати моделювання свідчать, що найбільше ослаблення AMOC зафіксоване між 9 200 і 8 000 років тому, коли маси талої води зруйнованого льодовика потрапили до океану. Але вже близько 6 500 років тому циркуляція стабілізувалася і досягла рівня приблизно 18 свердрупів (1 свердруп = 1 мільярд літрів на секунду). “Ці дані показують природну варіативність, однак майбутні зміни можуть бути безпрецедентними за масштабом”, – попереджає Ліппольд.

Сучасні кліматичні моделі передбачають, що до 2100 року AMOC може ослабнути на 5–8 свердрупів, залежно від інтенсивності глобального потепління. “Це призведе до глибокої перебудови температурного балансу та погодних шаблонів у світі”, – зазначає вчений. Такі зміни, наголошують дослідники, не мали аналогів у теплій фазі голоцену й можуть радикально змінити стабільність глобальної кліматичної системи.
#Вчені #відтворили #історію #течій #Атлантики #за #тис #років
Source link