Вчені висунули гіпотезу, яка спростовує теорію великого вибуху

Новаторська гіпотеза американського фізика доктора Річарда Лью (Richard Lieu) ставить під сумнів традиційну модель великого вибуху. Замість одного моменту зародження, Всесвіт, згідно з його новою теорією, формується через серію надшвидких і невидимих спалахів — так званих «темпоральних сингулярностей».

Ці короткочасні події, що охоплюють увесь космос, наче хвилі, наповнюють його енергією та матерією, створюючи галактики та інші структури. Модель Лью не потребує існування темної матерії чи темної енергії, щоб пояснити розширення Всесвіту — саме ці сингулярності, на його думку, є справжніми рушіями космічної еволюції

Вчені висунули гіпотезу, яка спростовує теорію великого вибуху Фото: freepik.com

Альтернатива великому вибуху: модель сингулярного розширення

У новій науковій статті, опублікованій у журналі Classical and Quantum Gravity, Лью представляє оновлену версію своєї теорії. У ній стверджується, що розширення Всесвіту відбувається не завдяки гіпотетичній темній матерії чи темній енергії, а через серію періодичних «вибухів» у часі, які наповнюють простір енергією та речовиною.

На відміну від ранньої версії моделі (2024 рік), яка припускала існування гравітації без маси, нова гіпотеза усуває потребу в екзотичних явищах на кшталт «негативної маси». Замість цього вона вводить концепт «транзитних темпоральних сингулярностей» — швидкоплинних імпульсів, які виникають і зникають настільки швидко, що їх неможливо зафіксувати.

Чому ми їх не бачимо — і де зникає темна матерія

«Так само, як Фред Хойл у минулому виступав проти великого вибуху і пропонував модель «стаціонарного Всесвіту», я вважаю, що речовина та енергія можуть з’являтися спонтанно, але у вигляді сплесків — без порушення законів збереження», — пояснює Лью.

Читайте також: Землю накрила потужна магнітна буря: як захиститися

Ці невидимі сплески можуть пояснити, чому досі не виявлено темної матерії та темної енергії: вони просто не присутні постійно, а з’являються лише у моменти, коли відбуваються темпоральні сингулярності. В інший час їх у Всесвіті немає.

Більше того, ці спалахи спричиняють так званий «негативний тиск» — форму енергії, яка, подібно до темної енергії, чинить відштовхувальний гравітаційний ефект і пришвидшує розширення Всесвіту. Це узгоджується з ідеями Ейнштейна про космологічну константу, де негативний тиск забезпечує стабільність моделі.

Неоднорідний Всесвіт і спостереження з Землі

За словами Лью, ключова відмінність між його моделлю і стандартною теорією полягає у тому, що у звичній моделі великий вибух стався лише раз. У новій — подібні «вибухи» трапляються неодноразово.

Для перевірки цієї гіпотези дослідник пропонує не звертатися до телескопа Джеймса Вебба, а використовувати наземні обсерваторії, зокрема телескопи Keck (Гаваї) або групу телескопів Ісаака Ньютона (Канарські острови). Ідея полягає у тому, щоб «нарізати» глибокі космічні знімки за червоним зміщенням і спробувати виявити стрибки у структурі Всесвіту, які могли б вказувати на існування сингулярностей у часі.

Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:

Учені виявили ознаки життя на далекій планеті

Vast Space створить космічну станцію зі штучною гравітацією замість МКС

Всесвітній фонд пам’яток включив Місяць до списку об’єктів у зоні ризику

Допоміжні матеріали scitechdaily.com.