Вчені виявили хімічну речовину мозку, пов’язану з депресією

Вчені з Колумбійського університету та Університету Макґілла виявили, що підвищений рівень хімічної речовини SGK1 у мозку може пояснити зв’язок між дитячими травмами, депресією та суїцидальними думками у дорослому віці.

Команда під керівництвом Крістофа Анакера, доцента клінічної нейробіології Колумбійського університету, з’ясувала, що SGK1 (serum and glucocorticoid-regulated kinase 1) — фермент, пов’язаний із реакціями організму на стрес — значно підвищений у людей, які пережили ранні життєві негаразди. «Сучасні антидепресанти часто менш ефективні для таких пацієнтів, тому відкриття SGK1 відкриває шлях до нових методів лікування», — зазначає Анакер.

Дослідження показало, що люди, які в дитинстві зазнали насильства або занедбаності, мають майже вдвічі вищий рівень SGK1 у мозку, особливо ті, хто пізніше покінчив життя самогубством. У тваринних моделях інгібітори SGK1 запобігали розвитку депресивної поведінки й стимулювали утворення нових нейронів у гіпокампі — зоні мозку, що відповідає за емоційну регуляцію.

Ці результати свідчать, що SGK1 може бути ключовою ланкою між стресом, нейробіологічними змінами і депресією. За словами дослідників, інгібітори цього ферменту, які вже тестуються при інших захворюваннях (зокрема фібриляції передсердь), можуть стати новим поколінням антидепресантів, орієнтованих на людей із історією дитячих травм.

«Існує нагальна потреба в ідентифікації людей з найбільшим ризиком депресії після ранніх життєвих негараздів, і SGK1 є надзвичайно перспективним напрямом для дослідження», — підкреслює Анакер.

Наразі його команда планує клінічні випробування інгібіторів SGK1 на людях із депресією, а також розробку генетичного скринінгу, який допоможе визначити, хто може отримати найбільшу користь від такого лікування.

Робота під назвою «Hippocampal SGK1 promotes depression vulnerability: the role of early-life adversity, stress, and genetic risk» опублікована в журналі Molecular Psychiatry (2025). Дослідження підтримано Фондом досліджень мозку і поведінки (NARSAD) та факультетом психіатрії Колумбійського університету.