Вчені знайшли гени, що впливають на вживання канабісу

Генетичний аналіз виявив складні зв’язки між вживанням канабісу, психічним здоров’ям і біологічними механізмами мозку, відкриваючи нові перспективи для профілактики та лікування залежності.

Міжнародна команда дослідників з Медичної школи Каліфорнійського університету в Сан-Дієго у співпраці з компанією 23andMe провела одне з найбільших генетичних досліджень, присвячених вживанню канабісу. Використовуючи метод асоціацій у всьому геномі (GWAS), учені проаналізували дані 131 895 учасників, щоб з’ясувати, які ділянки ДНК пов’язані з тим, чи пробує людина канабіс і як часто вона його вживає.

«Канабіс широко використовується, але його довгостроковий вплив на здоров’я залишається недостатньо зрозумілим», — зазначила Сандра Санчес-Ройдж, старший автор дослідження та доцент кафедри психіатрії. За її словами, генетичне картування може допомогти передбачити, «хто більш уразливий до розвитку розладу від вживання канабісу», що відкриває шлях до ефективнішої профілактики.

Дослідження визначило два ключові гени:

• CADM2 (молекула клітинної адгезії 2) — бере участь у формуванні нейронних зв’язків та регуляції імпульсивної поведінки. Його вже пов’язували з ожирінням, схильністю до ризику та іншими поведінковими рисами.
• GRM3 (метаботропний глутаматний рецептор 3) — регулює передачу сигналів між нейронами й має відомі зв’язки з шизофренією та біполярним розладом.

Крім того, було знайдено ще 40 генів, пов’язаних із фактом вживання канабісу, та чотири гени, що корелюють із його частотою. Для 29 з них цей зв’язок виявлено вперше. Як пояснив співавтор дослідження Абрахам Палмер, «генетичні інструменти, такі як GWAS, дозволяють нам ідентифікувати молекулярні системи, що пов’язують уживання канабісу з роботою мозку та поведінкою».

Розширений аналіз виявив, що генетична схильність до вживання канабісу корелює більш ніж із 100 іншими ознаками здоров’я, включно з:

• психіатричними розладами — депресією, тривогою, шизофренією, СДУГ;
• когнітивними характеристиками — виконавчими функціями, імпульсивністю та схильністю до ризику;
• фізичними станами — діабетом, ішемічною хворобою серця, хронічним болем.

Науковці також виявили зв’язок між генетичною схильністю до вживання канабісу та підвищеним ризиком куріння тютюну, інфекційних (зокрема ВІЛ і гепатиту) та аутоімунних захворювань.

Особливо важливим є висновок, що вживання канабісу існує в континуумі — від експериментального до проблемного. «Вивчаючи проміжні стадії поведінки, ми можемо простежити, як розгортається генетичний ризик до того, як формується залежність», — пояснила перший автор дослідження Хейлі Торп, постдокторська дослідниця Західного університету.

Хоча нині не існує схвалених FDA медикаментів для лікування розладів, пов’язаних із канабісом, автори вважають, що їхні результати можуть стати основою для пошуку нових терапевтичних мішеней. Отримані дані допоможуть краще зрозуміти, як генетичні варіації впливають на нейробіологічні процеси, що визначають схильність до вживання та розвитку залежності.

Підсумовуючи, дослідження відкриває перспективу створення персоналізованих профілактичних стратегій, які враховуватимуть індивідуальні генетичні особливості людини. Як зазначає Санчес-Ройдж, «розуміння біологічних основ уживання канабісу — це перший крок до того, щоб розробити ефективні способи попередження залежності, перш ніж вона розвивається».