Вчені з’ясували, чому бджоли повстають проти своїх маток

Вчені з Університету Британської Колумбії (UBC) встановили, що «повстання» бджолиних колоній проти своїх маток часто спричиняють вірусні інфекції, які ушкоджують їхню репродуктивну систему та послаблюють хімічний «аромат влади».

Дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), проливає світло на маловідомий механізм втрати контролю бджолиної матки над вуликом. Як пояснює професор лабораторії Майкла Сміта в UBC доктор Леонард Фостер, «здорові матки здатні відкладати від 850 до 3200 яєць на день — більше, ніж важить їхнє власне тіло. Але заражені вірусами матки демонструють нижчу плодючість і виробляють менше метилового олеату — ключового феромону, який підтримує вірність робочих бджіл».

Метиловий олеат є хімічним сигналом, що утримує соціальну ієрархію в колонії. Коли його концентрація знижується, робочі бджоли «втрачають віру» у свою королеву і починають вирощувати її наступницю — процес, відомий як «суперзаміна». Саме тому, як зазначають дослідники, вірусні інфекції можуть ставати тригером для внутрішніх повстань у бджолиних спільнотах.

Польові експерименти показали, що додавання синтетичних феромонів, зокрема сполук, які містять метиловий олеат, може заспокоїти колонію. «Вулики, оброблені такими сумішами, рідше намагалися замінити маток», — повідомляє доктор Фостер. Це відкриття може стати практичним рішенням для комерційних бджолярів, яким потрібна стабільність колоній під час запилення або збору меду.

Однак дослідники наголошують, що не менш важливо контролювати кліщів вароа (Varroa destructor) — паразитів, які активно переносять вірусні інфекції серед бджіл. «Наше дослідження підкреслює, що віруси у маток можуть бути серйозною загрозою для здоров’я вуликів», — зазначає співавторка роботи доктор Елісон МакАфі з UBC та Університету штату Північна Кароліна. За її словами, інфекції маток часто залишаються непоміченими, але вони можуть призводити до економічно значущих втрат через передчасну заміну маток.

«Збереження здоров’я маток — це ще одна причина, чому потрібно заздалегідь думати про профілактику і тримати рівень вароатозу під контролем», — додає МакАфі.

Таким чином, дослідження UBC відкриває нову перспективу у вивченні поведінки бджолиних колоній, показуючи, що біохімічні сигнали та інфекційні процеси можуть визначати соціальну динаміку у вулику не меншою мірою, ніж інстинкти або екологічні фактори. Це відкриття має як наукове, так і практичне значення для збереження популяцій медоносних бджіл, які є критично важливими для світової продовольчої безпеки.