Вогняне кільце могло “заразитися” — дослідження змінює уявлення

Нові геологічні дані свідчать, що походження Вогняного кільця могло бути спричинене “зараженням” субдукції — унікальним процесом, який перетинає межі тектонічних плит.

Доказ у камені: підпис давнього океану

Вогняне кільце — найбільша сейсмічно активна зона на Землі, яка охоплює понад 450 вулканів і простягається на 25 000 миль. Розкрити його походження — складне завдання, оскільки субдукція, тобто занурення однієї тектонічної плити під іншу, знищує більшість прямих геологічних доказів. Та дослідження, опубліковане у журналі Geology, вперше виявило хімічний “відбиток пальця” — ознаку субдукційного “вторгнення”, що дає нову точку опори у вивченні цього гігантського геодинамічного явища.

За словами геолога Марка Аллена з Даремського університету, «це все одно, що побачити чийсь відбиток пальця на місці злочину». Виявлена в західній частині Тихого океану хімічна аномалія — залишок Палео-Тетисового океану, який зник понад 300 мільйонів років тому. Цей “підпис” збігається з аномалією Дупала, вперше описаною у 1984 році, що відкриває нову версію формування східного сегмента Вогняного кільця.

Геологічна інфекція: як поширюється субдукція

Науковці пропонують концепцію субдукційного зараження: коли субдукція однієї плити запускає такий же процес у сусідній. У випадку з Тихим океаном, на думку авторів, палеоокеани, що закривались, “заразили” Тихоокеанську плиту, змусивши її також занурюватись під Азійський континент. «Передсмертний акт тих океанів, що змикаються, полягав у тому, що вони заразили Тихоокеанську плиту», – зазначив Аллен.

Жоао Дуарте з Лісабонського університету у своїй паралельній роботі вказує, що Гібралтарська зона субдукції вже “заражає” Атлантичну плиту. Цей процес може створити нове Вогняне кільце в Атлантиці — але лише через щонайменше 20 мільйонів років. Таким чином, геологи пропонують нову модель тектонічної передачі руху, яка змінює уявлення про еволюцію плит.

Палеоконтиненти і формування небезпеки

Сама поява Вогняного кільця пов’язана з закриттям давніх океанів, серед яких — Палео-Азійський і Палео-Тетисовий. Вони відіграли роль у формуванні східноазійської окраїни, де розпочалася ініціація субдукції Палео-Тихоокеанської плити. Результатом цього стало зміщення хімічного матеріалу на величезні відстані, що є прямим свідченням поширення геологічної аномалії.

Однак, попри надані докази, механізм субдукційного “вторгнення” залишається недостатньо поясненим. Це завдання майбутніх досліджень — з’ясувати, чому одні плити “передають” субдукцію, а інші — ні. Геологічні моделі, що базуються на сучасних даних, потребують подальшого уточнення.

Перспективи: від реконструкції минулого до передбачення майбутнього

Нові відкриття дозволяють краще розуміти не лише формування Вогняного кільця, а й потенційні зони нового тектонічного активування. Цей підхід — синтез геохімії, сейсмології та геодинамічного моделювання — дозволяє вивчати процеси, що відбуваються за мільйони років, але мають наслідки для мільйонів людей сьогодні.

Знання про субдукцію, що “поширюється”, допоможе оцінити ризики у регіонах, які зараз вважаються тектонічно стабільними. Вони можуть стати наступними ареною геологічної активності, як це, ймовірно, сталося колись у Тихому океані.

Висновок: Знайдений у вулканічних породах “відбиток” вказує на те, що найнебезпечніший регіон Землі — Вогняне кільце — може бути результатом геологічного зараження, яке поширюється від плити до плити.