Втрата меніну в мозку прискорює старіння — дослідження

Менін гіпоталамуса виявився ключовим фактором, що визначає швидкість старіння, і його втрата сприяє запаленню та когнітивному спаду.

Менін як регулятор старіння
Дослідження, опубліковане в PLOS Biology під керівництвом Ліге Ленг, вказує на те, що зниження білка меніна у вентромедіальному гіпоталамусі (VMH) спричиняє нейрозапальні зміни та дефіцит D-серину. “Сигналізація меніну VMH зменшується у старих мишей, що сприяє системним фенотипам старіння та когнітивному дефіциту”, – зазначає Ленг. Це означає, що гіпоталамус, відомий як центр регуляції гомеостазу, є критичною ланкою у механізмах старіння.

Втрата меніна і системні наслідки
У мишей із вимкненим меніном дослідники спостерігали зниження щільності кісток, стоншення шкіри, погіршення пізнавальних функцій та скорочення тривалості життя. Виявлено, що втрата меніна безпосередньо впливає на фермент, який продукує D-серин, важливий нейромедіатор. Зменшення рівня цієї амінокислоти в мозку посилює вікові прояви. Як підкреслює Ленг, “вплив меніна на старіння опосередковується нейрозапальними змінами та метаболічними шляхами”.

D-серин як потенційний засіб терапії
Оскільки D-серин бере участь у передачі сигналів у центральній нервовій системі, його дефіцит поглиблює когнітивні розлади. Вчені перевірили, чи можна уповільнити старіння шляхом введення гена меніна у гіпоталамус літніх мишей. Результати показали покращення когнітивних здібностей, балансу, товщини шкіри та кісткової маси. Аналогічний, хоча й обмежений, ефект досягався при додаванні D-серину в раціон. Це дає підстави вважати, що “D-серин є потенційно перспективним терапевтичним засобом для лікування когнітивного зниження”.

Менін, D-серин і нове бачення старіння

Гіпоталамус як центр контролю
Гіпоталамус виконує функцію інтеграції сигналів від нервової системи та регуляції ендокринних реакцій. Він контролює циркадні ритми, енергетичний баланс, терморегуляцію, адаптацію до стресу та репродукцію. Зниження меніна в цій ділянці запускає патологічні процеси, що виходять далеко за межі нервової системи.

Ключовим відкриттям стало те, що рівень меніна знижується саме в нейронах гіпоталамуса, тоді як у астроцитах і мікроглії він зберігається стабільним. Це свідчить про нейрон-специфічний механізм старіння, що відкриває нові можливості для цільової терапії. Зменшення меніна активує нейрозапальні процеси та порушує вироблення D-серину, формуючи замкнене коло дегенерації.

Попри перспективні результати, дослідники підкреслюють, що існує багато відкритих питань. Потрібно з’ясувати, чи здатна довготривала терапія відновлення меніна або застосування D-серину стійко уповільнювати фенотипічне старіння, а також які побічні ефекти можуть виникати. “Менін може бути ключовим білком, що з’єднує генетичні, запальні та метаболічні фактори старіння”, – підсумовує Ленг.

Таким чином, відкриття ролі меніна у старінні демонструє, що старіння — це не лише пасивне накопичення пошкоджень, а й активний процес, керований специфічними молекулярними змінами. Відновлення меніна або застосування D-серину відкриває перспективи для нових стратегій боротьби з когнітивним спадом та віковими захворюваннями.