Видобуток корисних копалин у океані

На Ямайці розпочинається ключовий раунд переговорів для узгодження кодексу, що регулюватиме видобуток корисних копалин на дні океану.

Міжнародний орган з морського дна (МОМД) працює над цими правилами з 2014 року. Корпоративні концерни активно тиснуть для прискорення процесу. Канадська компанія The Metals Company вже планує подати перший запит на комерційну ліцензію в червні.

Сутність і призначення видобувного кодексу

Згідно з Конвенцією ООН з морського права (UNCLOS), МОМД має подвійний мандат. Він повинен наглядати за розвідкою та видобутком ресурсів у міжнародних водах. Водночас орган має захищати морське середовище. Активісти вважають це поєднання суперечливим і нелогічним. Все більше країн підтримують ідею мораторію на видобуток.

Рада МОМД, що складається з 36 країн-членів, проведе двотижневі переговори. Вони намагатимуться подолати розбіжності щодо фінального варіанту кодексу. Учасники працюють з 250-сторінковим консолідованим текстом. Документ містить численні пропозиції змін у дужках.

Емма Вілсон з Коаліції зі збереження глибоководних ресурсів зазначає: “Понад 2000 текстових елементів все ще обговорюються”. Ці дебати далекі від завершення. Країни, компанії та неурядові організації подали десятки поправок.

Механізм видобутку та процес ліцензування

Для отримання контракту на розробку дна океану компанія потребує спонсорства певної країни. Заявки на ліцензії спочатку розглядає юридична і технічна комісія МОМД. Неурядові організації критикують цю комісію за проіндустріальну позицію та непрозорість.

Комісія оцінює фінансові, технічні та екологічні аспекти планів. Після оцінки вона надає рекомендації Раді МОМД. Рада ухвалює остаточне рішення щодо ліцензій. Існують побоювання, що правила UNCLOS ускладнять відхилення сприятливих рекомендацій комісії.

Проект кодексу пропонує укладати початкові контракти на 30 років. Їх можна продовжувати на п’ять років кожного разу. Це викликає занепокоєння щодо довгострокових екологічних наслідків.

Екологічні аспекти та проблеми дотримання

Компанії повинні досліджувати екологічні ризики своєї діяльності. Проте деталі таких досліджень залишаються невизначеними. Учасники переговорів навіть не погодили базові терміни. Багато країн підкреслюють неможливість оцінки потенційного впливу через брак наукових даних.

Тихоокеанські держави наполягають на захисті підводної культурної спадщини. Це питання досі перебуває на стадії обговорення. Проект передбачає інспекції для компаній, але механізм їх проведення залишається невизначеним.

Економічні питання та розподіл прибутку

Згідно з UNCLOS, ресурси океанського дна вважаються “спільною спадщиною людства”. Кодекс передбачає сплату роялті на користь МОМД. Компанії платитимуть відсоток від вартості видобутих металів.

Точний відсоток роялті – одне з найбільш спірних питань. Робоча група пропонує ставку від 3% до 12%. “Африканські держави вважають, що 40% є більш справедливим”, – зазначають учасники переговорів. Розбіжності щодо економічних питань можуть затримати ухвалення кодексу.

Прийняття справедливого та ефективного кодексу має ключове значення для балансу між економічними інтересами та захистом унікальних океанічних екосистем.