Нове дослідження пропонує революційний погляд на причини виживання Homo sapiens під час критичного періоду послаблення магнітного поля Землі близько 41 000 років тому, коли використання примітивного “сонцезахисного крему” та одягу могло зіграти вирішальну роль у виживанні нашого виду.
Вчені з кількох країн дослідили наслідки події Лашампа. Вони використали комп’ютерне моделювання для аналізу цього феномену. Результати опубліковано в журналі Science Advances.
Подія Лашампа та її вплив на життя на Землі
Близько 41 000 років тому відбулося різке послаблення магнітного поля Землі. Воно втратило майже 90% своєї сили. Ця геомагнітна аномалія дозволила космічній радіації досягти поверхні планети в небезпечних дозах.
Магнітний полюс “мандрував” територією Європи, спричиняючи незвичайні північні сяйва в південних широтах. Цей космічний “спецефект” супроводжувався руйнуванням озонового шару. Наслідком стало збільшення рівня ультрафіолетового випромінювання.
Наслідки радіаційного впливу для давніх людей
Підвищений рівень радіації створював серйозні загрози для здоров’я. Люди стикалися з ризиком розвитку раку шкіри. У них міг виникати дефіцит фолієвої кислоти. Також випромінювання призводило до ослаблення імунної системи.
Ця подія збіглася з періодом зникнення неандертальців. Водночас Homo sapiens продовжили свій еволюційний шлях. Чому один вид вимер, а інший вижив? Нове дослідження пропонує неочікувану відповідь.
Інноваційні адаптації Homo sapiens
Дослідники виявили, що саме в цей період Homo sapiens почали активно використовувати охру. Це червонуватий пігмент, що має здатність захищати шкіру від ультрафіолету. “Охра діяла як примітивний сонцезахисний крем, блокуючи шкідливе випромінювання”, зазначають автори дослідження.
Археологічні знахідки цього періоду також вказують на технологічний прорив. З’явилися голки та шила, що свідчить про виготовлення одягу, який щільно прилягав до тіла. Такий одяг забезпечував кращий захист від ультрафіолету порівняно з вільними шкурами, які використовували неандертальці.
Печери як природний захист
Комп’ютерні моделі радіаційного впливу корелюють із локаціями активного заселення печер. Цей факт дає підстави припустити, що печери слугували природним укриттям від радіації. Стіни печер блокували проникнення сонячного випромінювання, створюючи безпечний простір для життя.
Неандертальці, чия еволюція відбувалася в північніших регіонах, могли не мати необхідних адаптацій до різкої зміни радіаційного фону. Їхня шкіра, можливо, не була пристосована до захисту від інтенсивного ультрафіолету.
Еволюційна перевага культурних інновацій
Виживання Homo sapiens під час геомагнітної аномалії ілюструє важливу концепцію. Культурні інновації можуть надавати еволюційні переваги не менш значущі, ніж біологічні адаптації. “Наші предки змогли вижити не лише завдяки інтелекту або знаряддям, але й завдяки здатності створювати захисні технології”, підкреслюють дослідники.
Використання охри як сонцезахисного засобу, розробка прилягаючого одягу та стратегічне використання печер демонструють комплексний підхід до вирішення екологічної кризи. Ці адаптації могли стати вирішальними для виживання виду.
Уроки для сучасного людства
Дослідження має значення не лише для розуміння минулого, але й для підготовки до майбутнього. Геомагнітні аномалії могуть повторитися. Сучасне людство має враховувати ці ризики.
За словами вчених, подібне ослаблення магнітного поля сьогодні загрожувало б не лише здоров’ю людей, але й технологічній інфраструктурі. Супутникові системи, електромережі та засоби зв’язку могли б вийти з ладу.
Однак ми маємо значну перевагу порівняно з нашими предками. Сучасні технології та наукові знання дозволяють прогнозувати та мінімізувати наслідки подібних явищ. Головне завдання – зберегти та розвивати ці знання, щоб ефективно реагувати на майбутні виклики.
Дослідження показує, що здатність адаптуватися до змін навколишнього середовища була ключовою для еволюційного успіху Homo sapiens. Ця здатність залишається важливою і для майбутнього людства.
#Виживання #людей #повязують #печерами #сонцезахистом
Source link
