Роботодавець повинен вимагати від майбутнього працівник наявність військово-облікових документів.
Зі січня набув чинності новий порядок військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Насправді ця урядова постанова принесла не надто багато змін. Втім, є кілька суттєвих. Наприклад, вона передбачила військовий облік медикинь і фармацевток. А юнаки тепер мають ставати на нього з 16 років. Також акцентується увага роботодавців, що вони не мають права приймати на роботу працівників без військово-облікових документів.
Для початку розкажемо, хто ж нині підлягає обов’язковому військовому обліку. Згідно з урядовою постановою, перша категорія громадян — це призовники віком від 16 до 27 років. І тут є перша новація. Раніше юнаки йшли у військкомати (нині територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) зі 17 років, а тепер з 16-и в рік досягнення 17-річчя. Тобто, якщо у 2023 році молодику виповнилося 16, то у 2024-му він має стати на військовий облік до досягнення 17-річння.
Однак як і раніше хлопця можуть призвати на строкову службу чи мобілізувати лише з 18 років. Ймовірно така зміна була запровадження для кращого прогнозування територіальними центрами комплектування кількості чоловіків, яких потенційно можна призвати чи мобілізувати.
Друга категорія громадян, які підпадають під обов’язковий облік, це військовозобов’язані та резервісти, які не досягли віку перебування у запасі (переважно 60 років). Тепер до них також належать жінки, які мають медичну чи фармацевтичну спеціальність, хоч і проходження ними військової служби залишається добровільним. Як зазначила заступниця міністра оборони Ганна Маляр, з 2014 року жодну жінку примусово не мобілізували до війська.
Щодо решти жінок, які мають спеціальності, споріднені з військово-обліковими, наразі для них військовий облік є добровільною справою.
Що змінює для медикинь і фармацевток військовий облік
Тепер університети повинні подавати до територіальних центрів комплектування списки жінок з медичною чи фармацевтичною спеціальностями за два місяці до завершення ними навчання. Раніше йшлося про три місяці. Коли ж така жінка завершує навчання, її вносять до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Їй у територіальному центрі комплектування за місцем розташування університету видають тимчасове посвідчення військовозобов’язаної. З ним вона протягом семи днів має з’явитися до терцентру за місцем свого проживання, щоб стати на військовий облік.
Якщо вона цього не зробить, у неї будуть проблеми з працевлаштуванням. Роботодавці повинні вимагати від жінок з медичною чи фармацевтичною спеціальностями військово-облікові документи. Винятком є жінки, які здобули такий фах до прийняття відповідної урядової постанови, тобто до 30 грудня 2022 року. Для них передбачений своєрідний перехідний період. Вони можуть не ставати на військовий облік до 2026 року, але роботодавець зобов’язаний інформувати територіальні центри комплектування про наявність таких працівниць.
Працевлаштування військовозобов’язаних
Чинне законодавство забороняє роботодавцям приймати працівників на роботу без документів, які підтверджують, що він перебуває на військовому обліку. Для призовників — це посвідчення про приписку до призовної дільниці, для військовозобов’язаних і резервістів — військовий квиток.
Роботодавець повинен вести облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Цим мають займатися працівники служби управління персоналом. Якщо ж такої посади немає, то цей обов’язок може бути покладений на кадровика, бухгалтера, секретаря…
Вони повинні сповіщати працівників про чергові призови, виклики до територіальних центрів комплектування, вручати повістки. Після прийняття чи звільнення такого працівника роботодавець має про це сповіщати територіальний центр. Щоправда, такі вимоги стосуються підприємств, установ і організацій усіх форм власності. Однак в урядовій постанові нічного не сказано про фізичних осіб-підприємців, які наймають працівників.
Якщо ж роботодавець найме працівника без військово-облікових документів, йому загрожуватиме адміністративна відповідальність. За перше правопорушення його можуть оштрафувати на суму від 3 тисяч 400 до 5 тисяч 100 гривень. Якщо ж правопорушення вичинено повторно чи під час дії воєнного стану, то штраф становитиме від 5 тисяч 100 до 8 тисяч 500 гривень.
Що загрожуватиме ухилянту від військового обліку
Найперше без військово-облікових документів не можна отримати офіційного працевлаштування. Це ж стосується здобуття вищої освіти. Однак за це також є адміністративна й кримінальна відповідальність.
Якщо військовозобов’язаний не став на облік, його можуть оштрафувати на суму від 850 до 1 тисячі 700 гривень. Натомість, якщо він цього не зробив після отриманого попередження від відповідальних осіб, то йому загрожуватиме вже кримінальна відповідальність. Йдеться про штраф від 5 тисяч 100 до 8 тисяч 500 гривень або до одного року виправних робіт.
Військовий облік за кордоном
Ще однією новацією є військовий облік громадян України в інших країнах. Тепер за нього відповідають дипломатичні установи. Якщо призовник, військовозобов’язаний або резервіст виїжджає за кордон на понад три місяці, він повинен прийти до територіального центру комплектування з документами, які це підтверджують. Опісля стати на облік в дипломатичній установі. На консульському обліку можна перебувати протягом року з можливість потім подовжити цей термін.
Дипломатичні установи повинні повідомляти громадян призовного віку, які не мають відстрочки, про початок призиву на строкову службу. А під час воєнного стану й проведення мобілізації — сприяти поверненню військовозобов’язаних та резервістів. Однак, як саме вони можуть цьому сприяти, в урядовій постанові чітко не прописано.
До теми: Як проходитиме мобілізація у 2023 році
До теми: Хто може вручити повістку – коментар командування Сухопутних військ ЗСУ
